Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №212/6821/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/6821/26

2/212/5332/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

при секретарі – Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором прокату,

за участі позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Морозова В. Ю., -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, адвокат Морозов В. Ю., звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись у його обґрунтування на те, що 22 липня 2024 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ), який зареєстрований як ФОП з 4 березня 2010 року, за основним видом економічної діяльності прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку, та ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_2 ) було укладено договір прокату інструменту № 312, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування будівельні інструменти. Відповідно до Акту приймання-передачі обладнання ФОП ОСОБА_1 передав відповідачу у тимчасове платне користування три будівельні інструменти: Stark BS 1010 (добова вартість 190 грн.), Stark AG 960 Profi (добова вартість 90 грн.), GTM WG 12/150/1800 (добова вартість 290 грн.), що разом становить вартість за добу 570 грн. Факт передачі майна та ознайомлення відповідача з умовами договору та їх прийняття підтверджується особистим підписом ОСОБА_2 у такому договорі. Згідно з умовами договору відповідач взяла на себе зобов`язання своєчасно вносити плату за користування майном, а після закінчення строку прокату повернути отримані інструменти у належному стані, в якому вони були передані. Водночас відповідачем фактично не було здійснено оплату за жоден день користування таким майном. При цьому обов`язок щодо своєчасного повернення предмета прокату у встановленому порядку виконано нею не було, що свідчить про порушення умов договору та неналежне виконання взятих на себе зобов`язань. Перед ФОП ОСОБА_1 на день складання позову відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення орендованого майна, а також не здійснив оплату за фактичний період користування інструментами понад узгоджений строк, незважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідача з вимогами про повернення інструментів та сплату заборгованості за користування ними, тому станом на 14 квітня 2026 року загальний строк прострочення становить 631 календарний день, виходячи з чого загальний розмір боргу за користування цими інструментами становить 359670 грн. (631 день х 570 грн. = 359670 грн.). На підставі зазначеного та виходячи з уточнених позовних вимог просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором прокату № 312 від 22 липня 2024 року у розмірі 359670 грн., а також стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 20000 грн. та понесені витрати по оплаті судового збору в сумі 2877,36 грн.

Позивач, ФОП ОСОБА_1 , у судовому засіданні наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник позивача, адвокат Морозов В. Ю., у судовому засіданні, підтримавши уточнені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 , надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, наполягаючи на задоволенні уточненого позову в повному обсязі.

Відповідачка, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилась повторно за невідомих суду причин, будучи про час та місце розгляду справи повідомленою належним чином, не надавши жодних заяв по суті справи чи будь-яких клопотань.

За наведених обставин суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до положень ст. 280, 281 ЦПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд вказує, що на підставі ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ч. 1, 3, 5 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі ч. 1 ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно із ч. 1 ст. 760 ЦК предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За ч. 2 ст. 763 ЦК якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

На підставі ч. 1 ст. 782 ЦК наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 1 ст. 787 ЦК за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов`язується передати рухому річ наймачеві у володіння та користування за плату на певний строк.

За ч. 1 ст. 788 ЦК предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Згідно із ч. 1 ст. 789 ЦК плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 він як фізична особа-підприємець здійснює свою діяльність з 04.03.2010 року (серія В03 № 410864).

Встановлено судом, що 22 липня 2024 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди (прокату) № 312, за умовами якого позивач передав відповідачу у тимчасове користування інструменти та приладдя до них, а відповідач зобов`язується сплачувати плату за користування предметами прокату подобово з моменту взяття в оренду та незалежно від використання інструменту. Також відповідачка зобов`язувалась своєчасно повернути позивачу предмети прокату. Вказане підтверджується підписами сторін договору.

Також за актом прийому-передачі обладнання, підписаного сторонами договору прокату № 312, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла від нього наступні інструменти з відповідною платою за добу за їх використання, а саме: Stark BS 1010 (добова вартість 190 грн.), Stark AG 960 Profi (добова вартість 90 грн.), GTM WG 12/150/1800 (добова вартість 290 грн.), що разом становить вартість за добу використання цих трьох інструментів відповідно 570 грн.

Натомість, неналежне виконання умов договору прокату № 312 з боку відповідача підтверджується зверненням позивача до поліції із заявою від 6 серпня 2024 року та направлення на адресу відповідачки 21 квітня 2026 року досудової вимоги через фактичне ухилення ОСОБА_2 від виконання умов такого договору № 312.

Отже, суд на підставі досліджених доказів встановив, що 22 липня 2024 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди (прокату) № 312, умови якого відповідачкою не були виконані, оскільки остання не надала суду ані доказів повернення предметів прокату позивачу, ані проведення відповідно до його умов оплати на користь ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що грошові кошти на виконання договору прокату від 22 липня 2024 року № 312 відповідачкою не було перераховано в повному обсязі протягом 631 дня, тобто починаючи з 23 липня 2024 року, то ОСОБА_2 повинна сплатити ФОП ОСОБА_1 суму боргу в загальному розмірі 359670 грн. (631 день х 570 грн. = 359670 грн.).

На підставі викладеного вмотивування заявлені та підтверджені у судовому засіданні позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають на думку суду задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з відповідача боргу за договором прокату № 312 в розмірі 359670 грн.

Враховуючи, що суд задовольнив заявлені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 повністю, то витрати останнього на оплату судового збору підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2877,36 грн.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Згідно із ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Вивчивши матеріли справи, суд встановив, що між позивачем ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Морозовим В. Ю. було укладено договір про надання правової допомоги, за яким (п. 3.1) за надану правову допомогу замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі, визначеному додатком № 2 до такого договору, що підтверджується також ордером від 30 травня 2025 року № 1502174.

Так відповідно до додатку № до договору від 30 травня 2025 року про правову допомогу та акту прийому-передачі наданих послуг до договору від 30.05.2025 року вбачається, що адвокатом Морозовим В. Ю. були узгоджені між сторонами угоди та надані ФОП ОСОБА_1 послуги на суму 20000 грн. за консультацію (4 години за 2000 грн.), правовий аналіз матеріалів справи (4 години за 2000 грн.), моніторинг законодавства та пошук судової практики (6 годин за 3000 грн.), підготовка та збір доказової бази (8 годин за 4000 грн.), складання та написання позову (18 годин за 9000 грн.), що загалом становить 20000 грн.

Суд встановив, що позивачем були фактично понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

При цьому суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Отже, з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в загальній сумі 20000 грн. були доведені, за відсутності заперечень з боку відповідача, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також дотримані критерії розумності їх вартості.

Таким чином, оскільки суд задовольнив заявлені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 повністю, то витрати останнього на професійну правничу допомогу адвоката Морозова В. Ю. у розмірі 20000 грн. також підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265, 280-282 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Позов Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором прокату – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість за договором прокату № 312 від 22 липня 2024 року в сумі 359670 (триста п`ятдесят девять тисяч шістсот сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 2877,36 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 20000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 17 червня 2026 року.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Суддя: Д. О. Козлов