Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №199/6871/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/6871/26

(3/199/1979/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

17.06.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 ,

- який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

- за участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Ковальчука В.І.

ВСТАНОВИВ:

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №665404, 14.05.2026 року о 06:17 годині в біля будинку №1А по проспекту Слобожанському у місті Дніпрі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Accent» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку водій відмовився.

На думку посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність підстав для зупинки транспортного засобу та ознак у нього наркотичного сп`яніння, також, долучив висновок КП «ДБКЛПД» ДОР, про те, що 14.05.2026 року у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, вказаний огляд на стан сп`яніння він пройшов самостійно. Окрім вказаного, ОСОБА_1 пояснив, що жодної постанови про порушення ним 14.05.2026 ПДР України складено не було, тому він і не оскаржував незаконні, на його думку дії працівників поліції.

Крім вказаного, як зазначив ОСОБА_1 після 14.05.2026, його неодноразово зупиняли працівники поліції, знов висуваючи вимогу про начебто перебуванням ним у стані наркотичного сп`яніння, однак він погодився на проходження огляду в КП «ДБКЛПД» ДОР і Відповідно до Висновку 05.06.2026 о 12.00 ОСОБА_1 не перебував у стані сп`яніння.

Напередодні судового засідання, автомобіль під його керуванням знов зупиняли працівники поліції висуваючи вимогу про перебування у стані сп`яніння, але оглянувши Висновки КП «ДБКЛПД» ДОР за подіями 14.05.2026 та 05.06.2026 не пропонували пройти огляд у медичному закладі.

Захисник Ковальчук В.І. вважав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а поведінка ОСОБА_1 в ході розмови з працівниками патрульної поліції була зумовлена безтактовністю останніх, та відсутністю підстав для зупинки транспортного засобу. Захисник зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, лише просив взяти із собою неповнолітню дитину і собаку які знаходились у салоні автомобіля.

Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справі, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У зв`язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов`язкове і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, суперечить іншим матеріалам справи про адміністративне правопорушення, оскільки відомості зазначені у ньому належним чином не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №665404, 14.05.2026 року о 06:17 годині в біля будинку №1А по проспекту Слобожанському у місті Дніпрі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Accent» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку водій відмовився – відмовився.

При дослідженні долученого до матеріалів провадження відеозапису від 14.05.2026 слідує, що мова ОСОБА_1 є логічною, послідовною, чіткою та зрозумілою, без будь-яких порушень.

У свою чергу, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння поліцейський необґрунтовано констатував без їх виявлення.

Відповідно до п. 4 Інструкції розділу 1 «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р., ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є… звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло…, втім, в ході дослідження відеозапису встановлено відсутність підстав такого висновку поліцейського, оскільки огляд ОСОБА_1 ніким проведено не було.

Суд приймає до уваги долучений ОСОБА_1 висновок з КП «ДБКЛПД» ДОР №74 від 14.05.20226 року складений о 08:30 години про те, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, і хоча даний Висновок проведено з порушенням ч.4 ст. 266 КУпАП, він свідчить про надуманість підстав складення протоколу серії ЕПР1 №665404.

Судом також враховуються й результати Висновку КП «ДБКЛПД» ДОР №1404 від 05.06.2026 за змістом якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, і хоча даний висновок не стосується меж даного провадження, проте він свідчить, про повторність безпідставних підозр працівників поліції про наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння.

Тому, із сукупності долучених доказів неможливо дійти ґрунтовного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, оскільки працівниками поліції в повній мірі не дотримано вимог ст. 251 КУпАП, а досліджені судом докази, не доводять факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, то усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом.

Отже, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В. Щербина-Почтовик