Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №945/1092/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1092/26

Провадження № 3/945/347/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Лопіна О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 3 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_2 , матроса, за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

встановила:

08 травня 2026 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол А2407 № 25, складений 02 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно фактичних даних, викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, 02 травня 2026 року матрос ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , був виявлений з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчили поведінка та запах алкоголю з порожнини рота, за місцем тимчасового розташування підрозділу поблизу села (назва не розголошується) у АДРЕСА_2 , в умовах дії особливого періоду - воєнного стану під час виконання обов`язків військової служби. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, отже перебуває у нетверезому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 08.05.2026, 20.05.2026 та 17.06.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

За таких обставин, враховуючи розумність строків розгляду справи, відсутність будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не є обов`язковою, суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні питання про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом досліджено наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення від 02.05.2026, складений у присутності 2 свідків (а. с. 1-3);

-акт відмови від проходження медичного огляду на предмет виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.05.2026, відповідно до якого за характерними ознаками (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів) ОСОБА_1 перебував у нетверезому стані (а. с. 5);

-пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній прийшов на заняття у стані алкогольного сп`яніння, до чого призвели сімейні обставини, свою вину визнає (а. с. 6);

-пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до яких, у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння, про що було складено акт (а. с. 9, 10, 11);

-витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 82 від 23.03.2026 (а. с. 12);

-направлення командира військової частини № 1149/296/129 від 02.05.2026 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я».

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.

Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за:

- розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів;

- поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

- відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, відповідальність настає за розпивання алкогольних напоїв, або перебування в стані алкогольного сп`яніння, або відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння, що є різними та самостійними підставами для адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 172-20 КУпАП.

Частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Із досліджених судом доказів вбачається, що уповноваженою на складення адміністративного протоколу особою дотримано процедуру огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачену ст. 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 (далі Порядок).

Отже, можливо зробити висновок, що в діях військовослужбовця наявний склад адміністративного правопорушення, а саме відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Разом з тим, згідно фактичних обставин справи, викладених у протоколі, ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , в умовах дії особливого періоду - воєнного стану під час виконання обов`язків військової служби перебував у нетверезому стані.

На думку суду, твердження уповноваженої особи на складення адміністративного протоколу, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння (що є самостійним складом адміністративного правопорушення) є беззаперечним доказом перебування особи у стані алкогольного сп`яніння є хибним та повинно бути доведеним належними та допустимими доказами, такими як роздруківки з технічних засобів, або ж висновками з медичних закладів.

Відповідно до статті 256 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.

Суд звертає увагу, що згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Суд наголошує, що він не має права самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Необхідно також зазначити, що суд не повинен в даному конкретному випадку не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов`язкові передумови для притягнення особи до адміністративної відповідальності, за органи, які складають адміністративні протоколи, та формально підходити до розгляду таких матеріалів, та приймати рішення притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Викладення у протоколі обставин справи з ознаками, які є окремими та самостійними кваліфікуючими ознаками, не дає право суду обрати найбільш підходящий для констатації наявності в діях особи якогось одного з них.

За такого, уповноваженою особою на складення адміністративного протоколу необхідно було зазначити яке саме правопорушення на його думку вчинив ОСОБА_1 : чи то перебування в стані алкогольного сп`яніння, чи то відмова особи від проходження медичного огляду.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі, а саме перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння не доведені належними та допустимими доказами, а суд не має права самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя

постановила:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олена ЛОПІНА