Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №478/445/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Суд: Казанківський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №478/445/26

Суддя: Томашевський О. О.

Справа №478/445/26 Пров. №2/478/357/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого - судді Томашевського О.О.,

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в с-щі Казанка, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

встановив:

У квітні 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони з 11.11.2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у сторін народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами було припинено 02.08.2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 виповнилося 18 років, вона набула повноліття, однак продовжує навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка на денній формі навчання та потребує матеріальної допомоги.

Виходячи з наведеного, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки – студентки ОСОБА_3 до досягнення нею двадцяти трьох річного віку на термін навчання до 30.06.2031 року у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року провадження у справі було відкрито, призначено розгляд справи з викликом сторін. Витребувано у відповідача відомості про доходи, склад сім`ї та наявних утриманців, відомостей щодо роду зайнятості тощо.

У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Згідно поданої заяви від 16.06.2026 року позивачка просила суд проводити судовий розгляд без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань щодо відкладення судового засідання не подавав, відзив на позовну заяву та будь-які докази на виконання ухвали суду на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на те, що відповідач повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, враховуючи, що відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, а позивачка не проти винесення судом заочного рішення, суд ухвалює заочне рішення у справі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області 14.02.2008 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою сторін по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Аналогічні відомості щодо батьків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наведено у Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 18.03.2025 року № 00050105972.

Як вбачається з Витягу з реєстру територіальної громади від 07.09.2025 року № 2025/013033734 та з Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 15.04.2026 року № 30/173, ОСОБА_3 зареєстрована разом із матір`ю – ОСОБА_1 .

Згідно рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року у цивільній справі №478/977/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

З огляду на судовий наказ від 15.15.2017 року у справі № 478/1942/20 з ОСОБА_2 було стягнуто на утримання дітей аліментів на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до Договору про навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка № ІМБ-064325ДК від 09.08.2025 року позивачка уклала договір щодо навчання доньки у університеті, за денною формою навчання за спеціальністю «Філологія».

З Договору про надання платної освітньої послуги для підготовки здобувачів вищої освіти № ІМБ-064325ДК від 25.08.2025 року, строк навчання ОСОБА_3 складає 3 роки 10 місяців за освітнім рівнем «Бакалавр», вартість якої складає: 267020 за весь період навчання; 66 755,00 грн за кожен навчальний рік; 33 377,50 грн за кожний семестр. Плата за навчання вноситься за кожний семестр.

З довідки Львівського національного університету імені Івана Франка від 11.03.2026 року № 1964 вбачається, що ОСОБА_3 є студентом 1 курсу факультету іноземних мов, дата завершення навчання – 30.03.2029 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 виповнилося 18 років. З огляду на відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 15.04.2026 року відносно ОСОБА_3 відсутні індивідуальні відомості.

Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дітей регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати, шляхом сплати аліментів (стаття 198 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За правилами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Прозастосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

Враховуючи навчання повнолітньої доньки сторін, відсутність у неї самостійного доходу, а відтак, наявність потреби у матеріальній допомозі, обов`язок обох батьків утримувати повнолітніх дітей на період їх навчання, відсутність будь-яких встановлених судом обставин, що свідчать про неможливість відповідача брати участь у матеріальному забезпеченні своєї дитини під час її навчання, суд дійшов висновку, що із відповідача слід стягувати аліменти на користь доньки ОСОБА_3 у розмірі частини від всіх його доходів щомісячно на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, починаючи з 07.04.2026 року і до 30.06.2026 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-х річного віку.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору за заявлену вимогу про стягнення аліментів відповідно до п. 3 ч.1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 10, 11, 12, 76-80, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, ст.180,181,182,183,198-201 СК України, суд, -

Ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із навчанням, у розмірі частини від всіх його доходів щомісячно на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою з 07 квітня 2025 року і до 30 червня 2026 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-х річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 червня 2026 року.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua