Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №469/669/26 — Березанський районний суд Миколаївської області

10.06.2026 Справа 469/560/26

3/469/181/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року с-ще Березанка

Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Гапоненко Н.О., за участю секретаря Потриваєвої М.А., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , техпрацівника Коблівської сільської ради, РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 875547 від 01 червня 2026 року ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що вона 01 червня 2026 року приблизно о 13.30 год. за місцем проживання в АДРЕСА_1 умисно, з перевагою сили, вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно свого брата ОСОБА_2 , а саме ображала його нецензурною лайкою, принижувала та не пускала до будинку за місцем проживання тим самим завдала шкоди його фізичному та психологічному здоров"ю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість не визнала та подала письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, у яких зазначила, що проживає по АДРЕСА_1 разом із малолітнім сином, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та братом ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю, учасником бойових дій, має контузії, зловживає алкогольними напоями, систематично вчиняє сварки та бійки в квартирі і неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. 01 червня 2026 року брат, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, поводився агресивно та намагався потрапити до квартири, у зв`язку з чим вона, побоюючись за безпеку і здоров`я свого малолітнього сина, не відчинила йому двері, діючи виключно з метою захисту дитини, а тому умислу на вчинення домашнього насильства стосовно брата не мала.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 17 ч.1 ст.1 вказаного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 вказаного Закону економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 875547 від 01 червня 2026 року, обставин суду надано: письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 4) про те, що разом із сестрою ОСОБА_1 проживає у батьківській квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за взаємною домовленістю сестра не допускає його до квартири у разі перебування в стані алкогольного сп`яніння. 01 червня 2026 року близько 13:30 сестра не впустила його до квартири та пішла на роботу, висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою.

Посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на застосування ОСОБА_1 психічного насилля у виді нецензурної лайки грунтується лише на поясненнях потерпілого, перевірити які за допомогою інших доказів неможливо, у зв"язку з чим суд вважає їх недостатніми для висновку про вчинення ОСОБА_1 зазначеного діяння.

Відомості про звернення потерпілого до відповідного спеціаліста з приводу розладу фізичного чи психічного здоров"я у матеріалах справи відсутні.

Факт заподіяння шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілого матеріалами справи не підтверджено, оскільки пояснення потерпілого не містять таких відомостей.

Враховуючи викладене вище, не доведеними є також і наявність спеціальної мети домашнього насилля та існування наслідків, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Суд зважає на те, що відповідно до пояснень обох учасників події, недопуск потерпілого до місця проживання був узгоджений ними з урахуванням певних підстав, та його метою було попередження виникнення загроз з боку потерпілого іншим членам сім"ї ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин вважаю, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутний, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.252, 280, 283, п.3 ч.1 ст.284, п.1 ст.247 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя