Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №127/15786/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15786/26

Провадження № 3-в/127/80/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Заява мотивована тим, що 19.05.2026 на нього накладене адміністративне стягнення за частиною другою статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) у виді штрафу в розмірі 34000 грн.

На цей час ОСОБА_1 перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки він є військовослужбовцем та його дохід обмежений. У зв`язку з цим на підставі частини другої статті 301 КпАП та статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII) він вважає за доцільне прийняти рішення про розстрочку виконання судового рішення в частині стягнення штрафу.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

З матеріалів справи випливає, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2026 на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення, передбачене частиною другою статті 172-15 КпАП, у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн.

Відповідно до частини першої статті 301 КпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Згідно з частиною другою статті 301 КпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Порядок виконання адміністративного стягнення у виді штрафу регламентований главою 27 КпАП.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 307 КпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Застереження, визначені статтями 300-1, 300-2, 300-3 КпАП, у цьому випадку відсутні.

Відповідно до частини другої статті 307 КпАП у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Застереження, визначені частиною другою статті 307 КпАП судом також не встановлені.

Зі змісту частини третьої статті 307 КпАП випливає, що штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

При цьому частиною четвертою статті 307 КпАП визначено, що у разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно з частиною першою статті 308 КпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 308 КпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту статті 310 КпАП випливає, що постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

Статтею 36 Закону № 1404-VIII, на яку здійснене посилання у заяві, регламентований розшук боржника, його майна, розшук дитини за виконавчим документом про відібрання дитини. Натомість питання щодо відстрочки або розстрочки виконання, встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення регламентоване статтею 33 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до речення першого частини першої статті 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Як суд зазначив вище, у заяві про відстрочку виконання судового рішення в частині примусового стягнення штрафу ОСОБА_1 здійснив посилання на наявність обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення, а саме обмежений дохід у зв`язку з проходженням військової служби. Однак жодного документального підтвердження наведених обставин заявник суду не надав. Тому суд вважає, що правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись статтями 301, 307 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: