Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №554/9332/24 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №554/9332/24

Суддя: Карпушин Г. Л.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/9332/24 Номер провадження 22-ц/814/2823/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Панченко О.О., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання: Буйновій О.П.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Миколи Миколайовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Лукмасло Миколи Миколайовича щодо зняття арешту з рахунка,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла вищевказана скарга, відповідно до якої скаржник прохав суд визнати бездіяльність приватного виконавця Лукмасло М.М. щодо зняття арешту з рахунка.

В обґрунтування скарги зазначено, що на підставі виконавчого листа № 554/9332/24 від 02.04.2025, виданого Октябрським районним судом м. Полтави (суддя Савченко Л.І.), приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Миколою Миколайовичем, було відкрито виконавчі провадження НОМЕР_8 (щодо стягнення заборгованості) та № НОМЕР_9 (щодо стягнення судових витрат), в рамках яких було накладено арешт на всі рахунки, зокрема на картковий рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», що має цільове призначення - зарахування соціальної допомоги по інвалідності з дитинства.

28.04.2025 року, позивач звернувся до приватного виконавця Лукмасло М.М. у месенджері WhatsApp за офіційним номером телефону НОМЕР_3 з проханням про розблокування рахунку для соц. виплат.

08.05.2025 року скаржник надав довідки з АТ КБ "ПриватБанк" щодо цільового призначення вищезазначеного карткового рахунку та виписку за період 01.01.2025 - 08.05.2025, щодо зарахування соціальної допомоги, а також фотокопію Посвідчення інваліда з дитинства Серія ДДА номер НОМЕР_4 та фотокопію закордонного паспорту громадянина України виданого 5 грудня 2018 року.

13.05.2025 року не дивлячись на подання ним необхідних документів арешт виконавцем знятий не був, внаслідок чого з його рахунку на рахунок приватного виконавця було переведено соціальна виплата у розмірі 2361 грн.

Враховуючи викладене прохав зобов`язати приватного виконавця Лукмасло Миколи Миколайовича щодо зняття арешту з рахунка та повернути незаконно списані кошти в сумі 2361 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 24 лютого 2026 рокускаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Лукмасло М.М. щодо зняття арешту з рахунка було задоволено.

Зобов`язано приватного виконавця Лукмасло М.М. зняти арешт з карткового рахунку для отримання соціальної допомоги по інвалідності з дитинства в АТ КБ "ПриватБанк" номер НОМЕР_1 , IBAN: НОМЕР_5 .

Зобов`язано приватного виконавця Лукмасло М.М. повернути списані кошти в сумі 2361.00 гривень.

З вказаною ухвалою не погодився приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло М.М. та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 21.02.2026 року.

В доводах апеляційної скарги зазначає, судом першої інстанції не здійснено належного повідомлення про розгляд справи, аналізуючи норми та положення ЦПК, розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату, час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Стверджує, що неналежне виконання судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомлення про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад принципів цивільного судочинства.

Як результат вказаних дій від не зміг надати докази на спростування доводів скарги, які прохає дослідити та врахувати під час перегляду ухвали в суді апеляційної інстанції.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні державний виконавець, інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, зважаючи на наступне.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі виконавчого листа № 554/9332/24 від 02.04.2025, виданого Октябрським районним судом м. Полтави (суддя Савченко Л.І.), приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Миколою Миколайовичем, було відкрито виконавчі провадження № 77916167 (щодо стягнення заборгованості) та № НОМЕР_9 (щодо стягнення судових витрат), в рамках яких було накладено арешт на всі рахунки, зокрема на картковий рахунок № НОМЕР_6 , IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», що має цільове призначення - зарахування соціальної допомоги по інвалідності з дитинства.

28.04.2025 року, позивач звернувся на робочий телефон приватного виконавця Лукмасло М.М. у месенджері WhatsApp за офіційним номером телефону НОМЕР_3 з проханням про розблокування рахунку для соц. виплат. Даний номер використовується помічником виконавця на не є офіційний засобом зв`язку, який забезпечує ідентифікацію особи.

08.05.2025 року скаржник, у месенджері WhatsApp, надав довідки з АТ КБ "ПриватБанк" щодо цільового призначення вищезазначеного карткового рахунку та виписку за період 01.01.2025 - 08.05.2025, щодо зарахування соціальної допомоги, а також фотокопію Посвідчення інваліда з дитинства Серія ДДА номер НОМЕР_4 та фотокопію закордонного паспорту громадянина України номер НОМЕР_7 виданого 5 грудня 2018 року.

09.05.2025 року скаржник, у месенджері WhatsApp та на електрону пошту приватного виконавця, повторно подав вказані документи разом із заявою про зняття арешту із рахунку.

Вказані заява та документи надійшли на електрону пошту приватного виконавця 12.05.2025 року.

За результатами розгляду поданої скаржником заяви приватним виконавцем Лукмасло М.М. 14.05.2025 року було винесено постанову, якою знято арешт з вказаного скаржником рахунку.

13.05.2025 року не дивлячись на подання ним необхідних документів арешт виконавцем знятий не був, внаслідок чого з його рахунку на рахунок приватного виконавця було переведено соціальна виплата у розмірі 2361 грн.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що на рахунок боржника були накладені обмеження на соціальні виплати, які є його єдиним джерелом існування, що свідчить про непропорційність застосованого заходу примусового виконання. Суд зазначив, що виконавець не перевірив спеціальний режим рахунків та наявні законодавчі заборони щодо арешту таких коштів, чим порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та принцип співмірності виконавчих дій. З огляду на це, а також доведення факту бездіяльності приватного виконавця щодо розгляду заяви скаржника щодо зняття арешту з рахунку, суд дійшов висновку про передчасність та незаконність винесеної постанови виконавця.

Проте, колегія суддів, погоджуючись з доводами апеляційної скарги, вважає що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, передчасними та такими, які сформовані в результаті неповноти судового розгляду, яка була викликана позбавленням виконавця можливості подати свої доводи щодо змісту поданої скарги та скористатися процесуальними правами з метою їх спростування.

За змістом ст.129, 129-1 Конституції України, та відповідно до ст.18 ЦПК України судове рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадянам підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» такі скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені п. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, офіційно на електрону пошту приватного виконавця заява скаржника про зняття арешту з рахунку надійшла 12.05.2025 року. Переписку між ОСОБА_1 та помічником виконавця Лукмасло М.М., у месенджері WhatsApp, не можна вважати офіційною, оскільки вона не містить гарантій ідентифікації особи, яка звертається та відповідно потребувала додаткового часу для перевірки зазначених даних.

За результатами розгляду поданої скаржником заяви приватним виконавцем Лукмасло М.М. 14.05.2025 року було винесено постанову, якою знято арешт з вказаного скаржником рахунку.

За таких обставин, в діях приватного виконавця Лукмасло М.М. відсутня бездіяльність, яка знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, тобто списанням з рахунку боржника коштів в рахунок погашення боргу перед стягувачем. Відсутній в діях приватного виконавця і факт порушення прав боржника, оскільки в його діях відсутні порушення порядку проведення процедури виконавчого провадження. При цьому колегією суддів, взято до уваги, наявність процесуальних прав і обов`язків у боржника, знаючи про наявність судового рішення про стягнення боргу, слідкувати за станом його виконання та вживати завчасних дій до захисту своїх прав.

Згідно ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Задовольняючи скаргу районний суд не забезпечив дотримання процесуальних прав учасників справи, допустив неповноту дослідження обставин справи, внаслідок чого прийшов до передчасних та не обґрунтованих висновків, а тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по суту

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Миколи Миколайовича - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2026 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Лукмасло Миколи Миколайовича щодо зняття арешту з рахунка - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ О.О. Панченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua