Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №285/1638/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/1638/26 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.

Категорія 54 Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

за участю секретаря

судового засідання Прохорчук Д. В.,

представника позивач Богословського С. В. (в режимі відеоконференції),

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кусто Агро Фармінг”, в інтересах якого діє адвокат Богословський Сергій Вікторович,

на ухвалу Звягельського районного суду Житомирської області від 24 березня 2026 року, поставлену в складі судді Мозгового В. Б. у м. Звягелі,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кусто Агро Фармінг” до державного реєстратора Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області Шатіла Дмитра Віталійовича, про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії, за участю третіх особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Кусто Агро Фармінг” (далі - позивач, ТОВ “Кусто Агро Фармінг”) звернулося до Звягельського районного суду Житомирської області із позовом до державного реєстратора Стрийської сільської ради Звягельського району Житомирської області Шатіла Д. В. (далі - відповідач, реєстратор), про визнання протиправним і скасування рішення реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Позов мотивований тим, що 20 листопада 2018 року між попереднім власником – ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ББТ Агро", правонаступником якого є ТОВ “Кусто Агро Фармінг”, укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 1820685800:01:000:0252 та 1820685800:01:000:0253, строком на 10 років.

3. Вказувалось, що 16 січня 2026 року реєстратором на підставі договорів щодо розірвання договору, прийнято рішення про припинення іншого речового права (право оренди) ТОВ “Кусто Агро Фармінг” щодо вказаних земельних ділянок від 21 серпня 2019 року та цього ж дня без врахування переважного права позивача, передбаченого договорами, надано можливість реєстрації іншого речового права (права оренди) новим власником земельних ділянок з іншим суб`єктом господарювання, чим протиправно позбавлено позивача, зокрема, права оренди на вказані земельні ділянки до закінчення строку дії договорів оренди.

4. З огляду на викладене, представник позивача просив суд:

— визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора щодо припинення іншого речового права (право оренди) позивача щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 1820685800:01:000:0252; індексний номер рішення: 82872032;

— визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора щодо припинення іншого речового права (право оренди) позивача щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 1820685800:01:000:0253; індексний номер рішення: 82872229;

— зобов`язати реєстратора поновити державну реєстрацію іншого речового права (право оренди) позивача щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 1820685800:01:000:0252;

— зобов`язати реєстратора поновити державну реєстрацію іншого речового права (право оренди) позивача щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 1820685800:01:000:0253.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

5. Звягельський районний суд Житомирської області ухвалою від 24 березня 2026 року відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ “Кусто Агро Фармінг” на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) та роз`яснив право на звернення із заявленими вимогами до господарського суду.

6. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки жодна зі сторін у справі не є фізичною особою.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

7. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

8. Апеляційнаскарга мотивована тим, що:

— позовними вимогами є вимоги щодо реєстрації майнових прав та реєстраційних дій державного реєстратора і такі вимоги є похідними від спору щодо майнових прав позивача, де відповідачем є державний реєстратор, а оскаржуваній реєстраційній дії передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема право оренди конкретної земельної ділянки;

— судом першої інстанції помилково застосовано вимоги статті 20 ГПК;

— визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо цього нерухомого майна; позов про скасування державної реєстрації належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

9. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 06 квітня 2026 року апеляційну скаргу представника позивача залишив без руху та надав строк для усунення недоліків скарги.

10. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 09 квітня 2026 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та встановив строк для подання відзиву.

11. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 29 квітня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу

12. Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходили.

13. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).

Короткі позиції учасників справи в апеляційному суді

14. Представник позивача – адвокат Богословський С. В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції доводи апеляційної скарги підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити.

15. Представник третьої особи ОСОБА_1 – адвокат Муравський М. А. у судовому засіданні просив у апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

16. Інші учасники справи у судове засідання не прибули, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК та вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду

17. Згідно з частиною 1 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

18. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

19. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

20. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

21. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ “Кусто Агро Фармінг” підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

22. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

23. Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15, 16 Цивільного кодексу України).

24. Згідно із частиною 2 статті 16 ЦК способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

25. Частина 1 статті 19 ЦПК передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

26. Відповідно до положення пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

27. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції, зокрема від справ господарської та адміністративної юрисдикції є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

28. Позивач заявив вимогу про скасування оскаржених рішень державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (право оренди) позивача щодо двох земельних ділянок, які належали фізичній особі ( ОСОБА_1 ), через те, що відбулося порушення переважного права оренди позивача перед іншими особами, оскільки добровільної згоди позивач щодо припинення права оренди не надавав, а державним реєстратором порушено процедуру проведення реєстрації.

29. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач і відповідач не є фізичними особами, а спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

30. Проте, з такими висновками місцевого суду погодитися не можна з огляду на наступне.

31. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, в якій позивач, оскаржуючи рішення державного реєстратора, фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди, дійшла висновку про те, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за третьою особою має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки.

32. Такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства, чи заявляється, окрім іншої, також вимога про визнання недійсним договору, для виконання якого було прийняте оскаржене рішення, а також незалежно від того, яку з цих вимог позивач вважає основною, а яку – похідною (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №587/2135/16-ц (пункт 32), від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (пункти 22), від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 25)).

33. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру цього спору (див. пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16).

34. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він може вирішуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від того, чи будуть залучені до участі у справі в якості відповідачів орендодавці (фізичні особи) (див. пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 813/1849/16).

35. Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41) та від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.9)).

36. Пред`явлення позивачем - юридичною особою позову до реєстратора про скасування рішень реєстратора щодо припинення іншого речового права (право оренди) позивача щодо земельних ділянок, за відсутності у справі інших відповідачів (співвідповідачів), не свідчить про невіднесення цього спору до справ цивільного юрисдикції, як помилково вважав місцевий суд.

37. Суд першої інстанції не звернув належної уваги на характер спірних правовідносин, не врахував вищевказані правові висновки Великої Палати Верховного Суду та дійшов передчасного висновку про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з чим постановив помилкову ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, яка підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

38. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК).

39. Відповідно до вимог частини 1 статті 379 ЦПК підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

40. Ураховуючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга “Кусто Агро Фармінг”підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

41. Частиною 13 статті 141 ЦПК передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

42. Оскільки за наслідком апеляційного провадження розгляд справи не закінчено, то питання розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції не вирішується.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кусто Агро Фармінг”, в інтересах якого діє адвокат Богословський Сергій Вікторович, задовольнити.

2. Ухвалу Звягельського районного суду Житомирської області від 24 березня 2026 року у справі № 285/1638/26 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 15 червня 2026 року.

Суддя-доповідач К.В. Шалота

Судді О.С. Коломієць

О.Б. Талько