Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №159/2292/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/2292/25 Головуючий у 1 інстанції: Губар В. Є.

Провадження № 22-ц/802/730/26 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Прядун Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів фінансових послуг за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Універсал Банк» у квітні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, відповідач ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank. Monobank - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ Універсал Банк опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 24.12.2022 відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, положеннями якої визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку визначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 70 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Погоджені сторонами умови кредитування такі: пільговий період за карткою до 62 днів, пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних, розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4%, базова відсоткова ставка 3,1%, збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць. Відповідач не сплатив своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору. Станом на 08.01.2025 відповідач прострочив виконання зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 68964,15 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом.

Просив стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 24.12.2022 в розмірі 68 964,15 грн станом на 08.01.2025 та судовий збір в розмірі 3028 грн.

Відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів. Позов мотивований тим, що 06.12.2023 він отрима пуш-повідомлення про те, що його обмежено у користуванні кредитними коштами, і що банк може переглянути таке рішення після сплати ним заборгованості. В межах пільгового періоду, який розпочався 27.11.2023, у нього була відсутня заборгованість за щомісячним платежем і відсотками. Він був позбавлений можливості отримувати та використовувати відповідну послугу, з метою чого між ним і банком укладався договір, шляхом безпідставного обмеження можливості внесення і подальшого користування наданими послугами в межах гарантійного пільгового періоду. Вважає, що банк істотно порушив умови договору, що є підставою для розірвання договору з 06.12.2023. Просив дії банку як надавача фінансових послуг за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.12.2022 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 стосовно безпідставного встановлення на власний розсуд банку, одностороннього обмеження на користування наданими коштами з боку надавача фінансової послуги визнати - недобросовісними та такими що істотно порушують договірні зобов`язання; договір про надання банківських послуг «Monobank» від 24.12.2022 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 розірвати з моменту його істотного порушення банком - з 06.12.2023; відсотки за користування кредитними коштами, що були нараховані після 06.12.2023 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.12.2022 списати; зарахувати сплачені після 06.12.2023 суми грошових коштів за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.12.2022 в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту.

Рішенням Ковельського міськрайоного суду Волинської області від 19.03.2026 первісний позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.12.2022, в розмірі 59 500 грн. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір в сумі 2612,56 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів відмовлено повністю.

Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що суд першої інстанції не дослідив правомірність одностороннього обмеження користування споживача фінансової послуги банком стосовно грошових коштів на рахунку апелянта в межах кредитної лінії. Вважає, що дії банку порушили права споживача фінансової послуги та істотно порушили договір між сторонами, оскільки після даних обмежень досягнення мети договору стало неможливим. Вважає умову стосовно можливості безпідставного обмеження клієнта в праві розпоряжатися наданими коштами в межах пільгового періоду недійсною з моменту укладення договору згідно з ч. ч. 5-6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Він, як споживач, належним чином виконував договір з моменту обмежень. Просив рішення суду першої інстанції в частині відмови в зустрічному позові скасувати, ухвалити в цій справі нове судове рішення про задоволення зустрічного позову.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову зазначив, що дії банку як надавача фінансової послуги відповідають умовам укладеного договору між сторонами, банк виконав свої зобов`язання перед клієнтом згідно умов договору, а наявність існуючого боргу за кредитом також виключає можливість задоволення зустрічного позову в частині списання відсотків за користування кредитними коштами, що були нараховані після 06.12.2023 та зарахування їх в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.12.2022 між АТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання електронним підписом анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.

Згідно з підписаною анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 просив банк відкрити йому поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. У анкеті-заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що дана заява разом із умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів MONOBANK/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланнями, складають договір про надання банківських послуг. Підписуючи анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами договору; підтвердив укладання ним договору; зобов`язався виконувати умови договору; підтвердив, що інформація, передбачена ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» йому надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку. Сторонами погоджено такі умови кредитування: пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць, решта умов, передбачених ч.6 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в договорі та тарифах. Погоджується із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; про зміну доступного розміру кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Надав право та доручив здійнювати договірне списання коштів з рахунків, відкритих у банку, без додаткових його розпоряджень для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед банком, що випливають з умов договору та будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та Банком. Відповідно до підписаної анкети-заяви засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису. Згідно пункту 5 анкети-заяви невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність. Відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку, своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування рахунків, розміщення вкладів, отримання споживчого кредиту тощо, укладення ним договору та зобов`язався виконувати його умови, про що вчинив електронний підпис. Отже, відповідач виявив волевиявлення щодо встановлення кредитних правовідносин з АТ «Універсал Банк», підписані ним електронним підписом документи підтверджують факт укладення кредитного договору з банком, під час якого сторонами узгоджено істотні умови договору.

Анкета-заява до договору про надання банківських послуг, разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», містить істотні умови кредитного договору, визначення розміру процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов кредитування.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано розрахунок заборгованості за договором від 24.12.2022, укладеним між сторонами спору, відповідно до якого на 08.01.2025 її розмір становить 68964,15 грн, процентна ставка 37.2% річних, що відповідає розміру процентної ставки, визначеної у анкеті-заяві: 3.1% на місяць x 12 місяців = 37.2% річних.

Згідно довідки про розмір встановленого ліміту за договором про надання банківських послуг від 24.12.2022 за карткою за період з 24.12.2022 по 04.06.2024 розмір ліміту змінювався неодноразово, останній з яких встановлено у сумі - 59500 грн.

За змістом виписки про рух коштів по рахунку відповідача від 08.01.2025 кредитний ліміт станом на 08.01.2025 - 59500 грн, заборгованість - 68964,15 грн, сума витрат 2442043,12, сума зарахувань 3435328.04. Відповідно до пояснень до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт становить - 70000 грн, баланс складає "-1035,85 грн" овердрафт, тобто заборгованість складає 68964,15 грн.

Згідно виписки про рух коштів по рахунку відповідача від 09.05.2025 кредитний ліміт станом на 08.01.2025 - 59500 грн, заборгованість - 68964,15 грн, овердрафт - 9464,15 грн, сума витрат 2442043,12, сума зарахувань 2373078,97 грн.

Наведеною випискою про рух коштів по особовому рахунку, відкритому на ім`я відповідача, підтверджено те, що всі платіжні операції по рахунку здійснювалися з використанням банківської картки № НОМЕР_1 .

Фактично отримані та використані позичальником (відповідачем) кошти повністю у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуто.

У пунктах 5.9 умов та правил визначено, що на суму наданого кредиту Банк нараховує відсотки, які нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, визначеними в Тарифах.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову, погодився з доводами ОСОБА_1 та вважав, що заявлена до стягнення сума 9464,15 грн. із загальної суми заборгованості 68964,15 грн. не є заборгованістю за тілом кредиту, як вказує банк, оскільки вона сформована за рахунок нарахованих та списаних в односторонньому порядку відсотків за користування кредитним лімітом. З урахуванням того, що сторонами не було погоджено розміру відсотків, списання банком овердрафту на загальну суму 9464,15 грн. в рахунок збільшення заборгованості за тілом кредиту суд вважав безпідставним. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави до стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, визначену банком, із сумою овердрафту 9464,15 грн. (68964,15-59500=9464,15), яку банк безпідставно додав до тіла кредиту. В цій частині позовні вимоги за первісним позовом залишені судом без задоволення, і відповідачем не оскаржуються як і в частині про часткове задоволення первісного позову.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установленний строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частина 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» містить перелік відомостей про те, яка інформація повинна надаватися кредитодавцем споживачу. Частиною 6 зазначеної статті встановлено, що споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Підписуючи анкету-заяву про надання банківських послуг від 24.12.2022, що підтверджується самим відповідачем, він погодився з п.5 цієї заяви про те, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору надання банківських послуг з підписанням якого у мобільному додатку договір набуває чинність, а також із пунктом 1 цієї анкети, в якому зазначено, що анкета-заява та умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Монобанк та Універсал Банк, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за вказаним в анкеті посиланням, тарифами (за посиланням) складають Договір про надання банківських послуг. У запевненні зазначено, що відповідач беззастережно погодився із тим, що банк має право на власний розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту і погодився, що про зміну доступного розміру кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у додаток. Згідно з п. 5. 3 розділу ІІ умов і правил обслуговування сторони домовилися, що позивач має право, на власний розсуд, переглядати розмір ліміту до використання в межах суми кредитного ліміту. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону та/або у мобільному застосунку. За умовою, передбаченою п. 6.3.2 розділу ІІ умов і правил, позивач мав право у будь-який момент змінити розмір кредитного ліміту в будь-яку сторону без попереднього повідомлення. Аналогічне положення міститься у п. 1.3. цього розділу - клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Як вбачається з довідки про розмір встановленого ліміту від 08.01.2025 позивач встановлював відповідачу обмеження у кредитному ліміті у січні 2022 року та у червні 2023 року (0 грн), при цьому в інші періоди з 2022 року по червень 2024 року кредитний ліміт відповідача варіювався від 2000 грн до 70 000 грн.

З довідки про рух коштів по картці також встановлено, що у 2023 році остання операція з кредитними коштами була здійснена відповідачем 28.11.2023 (-1300 грн) внаслідок чого розмір кредитної заборгованості досяг гредитного ліміту в 70 000 грн.

За п. 5.23. розділу ІІ умов і правил, у разі, якщо клієнт допускає наявність простроченої заборгованості на картці протягом більше 90 днів, банк має право призупинити здійснення розрахунків по картці (заблокувати картку) і \ або визнати картку недійсною, а також виставити клієнту вимогу по погашення заборгованості. Після погашення заборгованості, банк має право закрити картку і розірвати договір в односторонньому порядку.

З аналізу руху коштів по картці встановлено, що востаннє у листопаді 2023 року додатне значення рахунку фіксувалося 24.11.2023 (11,68 грн), надалі поповнення картки відбувалися готівкою лише тричі 27.11.2023 о 13:47 (3000 грн) та о 23:17 (1500 грн) і 28.11.2026 о 16:13 (1220 грн). У період з 18:48 24.11.2023 по 16:53 28.11.2023 відповідач 8 разів збільшував свій кредитний ліміт, що в результаті становив 70 000 грн. За цей же період відповідач здійснив 51 оплату картою, у тому числі 48 платежів «інше» на різні рахунки переважно сумами по 1500 грн.

Представником відділу банку з перегляду заборгованості у відповідь на звернення відповідача було повідомлено, що для подальшої можливості користування кредитним лімітом необхідне використання власних коштів, крім того банк використовує індивідуальних підхід при встановленні кредитного ліміту для кожного клієнта, а сам розрахунок здійснюється на основі скорингової моделі, що враховує безліч параметрів по кожному з клієнтів.

26.01.2024 відповідач вніс кошти на погашення кредитної заборгованості, будь-яких платежів до 01.11.2024 не здійснював, а в лютому 2024 (15.02) кредитний ліміт було зменшено банком до 65 700 грн. Зменшення кредитного ліміту банком здійснювалося і надалі, як і часткове погашення відповідачем заборгованості.

Відповідно до ст.81 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.117 ЦПК України, позивач зобов`язаний подати разом з позовною заявою всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.81 ч.5,6 ЦПК України).

Відповідач не довів жодними належними та допустимими доказами відсутність у нього заборгованості за несплаченими платежами, натомість з наявних у справі матеріалів встановлено протилежне – не лише постійне збільшення кредитного ліміту, але негайне та стрімке витрачення кредитних коштів відповідачем після збільшення такого ліміту до дня, коли його було обмежено у використанні кредитних коштів. Дії банку щодо обмеження відповідача у користуванні кредитним лімітом не можуть вважатися недобросовісними, оскільки вони були вчинені в межах умов та правил обслуговування, виходячи з аналізу здійснених відповідачем операцій з кредитними коштами.

Факт наявності між сторонами укладеного договору про споживче кредитування, виконання банком узятих на себе зобов`язань, та невиконання відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів унеможливолює розірвання договору, оскільки така заявлена вимога є способом одностороннього уникнення відповідачем від виконання ним договору.

У зв`язку із відсутністю підстав для задоволення основної вимоги зустрічного позову, похідні вимоги про списання відсотків за користування кредитними коштами та зарахування внесених відповідачем платежів задоволенню не підлягають.

Рішення суду в оскаржуваній відповідачем частині ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права, дотриманням норм процесуального права, підстав для його скасування немає, тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2026 року в цій справі в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий - суддя

Судді