Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №127/21022/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21022/26

Провадження № 2-а/127/208/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі: секретаря Карпенка А. В.,

представника позивача Боринської Р. Р.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення процедури примусового видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до громадянки російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення процедури примусового видворення за межі території України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в ході здійснення заходів направлених на протидію нелегальній міграції та видворення УДМС у Вінницькій області разом із співробітниками Управління міграційної поліції ГУНП у Вінницькій області виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка тимчасово проживала по АДРЕСА_1 .

19.12.2023 року, стосовно іноземця ОСОБА_1 , було прийнято рішення про примусове повернення її до країни походження та зобов`язано покинути територію України у термін до 03.01.2024 року.

В подальшому, 22.04.2025 року, в ході здійснення заходів направлених на протидію нелегальній міграції та видворення УДМС у Вінницькій області було повторно виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_1 , де при перевірці правомірності перебування на території України було встановлено, що громадяника російської федерації ОСОБА_1 не виконала рішення про примусове повернення з території України від 19.12.2023 року, яке винесене Тульчинським відділом УДМС у Вінницькій області та яким зобов`язано відповідача покинути територію України до 03.01.2024 року. Належність до іноземного громадянства ОСОБА_1 підтверджується паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданим 22.01.2018 уповноваженим органом, МВД 0539. З наведеного вбачається, що паспорт громадянки російської федерації ОСОБА_1 , був дійсний до 22.01.2023 року, а відтак вона проживає на території України за недійсним паспортним документом, що не відповідає п. 22 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

В результаті перевірки наявних документів згідно пояснень було встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 , прибула на територію України у 25.12.2019 році за паспортом громадянки російської федерації № НОМЕР_1 , виданим 22.01.2018 року, орган що видавав паспорт, МВД 0539 з приватною метою та з того часу проживає на території України за адресою: АДРЕСА_1 . Територію України відповідачка з 25.12.2019 року не покидала, що підтверджується витягом з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан».

Для продовження строку перебування на території України громадянка російської федерації ОСОБА_1 до територіальних підрозділів ДМС України не зверталася, також відповідачка не зверталася до підрозділу, згідно вимог частини 2 статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме як той іноземець, який не має законних підстав для перебування в Україні або який не може виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, відповідні особи можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

За порушення встановлених правил перебування на території України, громадянка російської федерації ОСОБА_1 , Тульчинським відділом УДМС у Вінницькій області була притягнута до адміністративної відповідальності, а саме 19.12.2023 року на громадянку російської федерації ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 гривень.

Свою вину відповідачка визнала та в добровільному порядку сплатила адміністративний штраф в сумі 3 400,00 гривень 27.12.2023 року.

З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», завідувачем сектору у справах іноземців та ОБГ Тульчинського відділу УДМС у Вінницькій області Олександром Біленьким, 19.12.2023 року затверджено рішення про примусове повернення з України громадянки російської федерації ОСОБА_1 .

Враховуючи, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 не виконала у встановлений строк, без поважних причин, рішення про примусове повернення від 19.12.2023 року, відділом запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Вінницькій області 22.04.2025 року було прийнято рішення № 0501100100000360 про примусове видворення громадянки російської федерації ОСОБА_1 з території України.

За порушення встановлених правил перебування на території України, громадянка російської федерації ОСОБА_1 Тульчинським відділом УДМС у Вінницькій області була притягнута до адміністративної відповідальності, а саме 22.04.2025 року на громадянку російської федерації ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 гривень.

В подальшому, протоколом про затримання від 15.06.2025 року ОСОБА_1 , була затримана УДМС у Вінницькій області до трьох діб, згідно ч. 2 статті 263 КУпАП та поміщена до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Враховуючи, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 , не виконала у встановлений строк, без поважних причин, рішення про примусове повернення від 19.12.2023 року, в УДМС у Вінницькій області є обґрунтовані підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення від 22.04.2025 №0501100100000302 буде ухилятися від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а відтак є обґрунтовані підстави стосовно відповідачки прийняти рішення про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців.

У судовому засіданні представник позивача Боринська Р. Р., заявлені вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просила позов задоволити повністю.

Відповідачка ОСОБА_1 заявлені вимоги визнала, однак просила залишити її в Україні.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено належність до іноземного громадянства ОСОБА_1 відповідно до паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданого 22.01.2018, орган що видавав МВД 0539.

За порушення встановлених правил перебування в Україні відносно громадянки російської федерації ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МВН №002371 від 19.12.2023.

Постановою Тульчинського відділу УДМС України у Вінницькій області Державної міграційної служби України серії ПН МВН №002369 від 19.12.2023 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Відповідачка свою вину визнала та в добровільній формі сплатила штраф у розмірі 3 400 грн.

Рішенням про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства №0534130100014614 від 19.12.2023 вирішено примусово повернути ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни та зобов`язано її покинути територію України у термін до 03.01.2024.

22.04.2025 року відносно громадянки російської федерації ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МВН №003024.

Постановою УДМС України у Вінницькій області Державної міграційної служби України серії ПН МВН №003022 від 22.04.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн. Дану постанову відповідачка не оскаржувала.

Рішенням про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства №0501100100000360 від 22.04.2025 вирішено примусово повернути ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни та зобов`язано її покинути територію України.

Відповідно до розписки від 22.04.2025 року, ОСОБА_1 отримала вищевказане рішення, з яким погодилась.

15.06.2026 року відносно громадянки російської федерації ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МВН №003742.

Постановою УДМС України у Вінницькій області Державної міграційної служби України серії ПН МВН №003739 від 22.04.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 100 грн. Дану постанову відповідачка не оскаржувала.

Протоколом про затримання від 15.06.2025 року ОСОБА_1 , була затримана УДМС у Вінницькій області до трьох діб, згідно ч. 2 статті 263 КУпАП та поміщена до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Як слідує з письмових пояснень ОСОБА_1 від 15.06.2026, що 22.04.2025 року Управлінням ДМС України у Вінницькій області відносно останньої було прийнято рішення про примусове видворення з України. Дане рішення ОСОБА_1 не оскаржувала у судовому порядку, з України не пробувала виїхати самостійно. Після прийнятя доного рішення ОСОБА_1 переїхала у Черкаську область, дле проживала в продовж кількох місяців. З приводу захисту в Україні ОСОБА_1 не зверталась у міграційну службу. За межами України відсутня загроза для її життя та здоров`я чи свободи. В Україні ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Відомості щодо оскарження вищевказаних рішень органів УДМС України у Вінницькій області матеріали справи не містять та відповідачка не заперечує, що їх не оскаржувала.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, продовження строку їх перебування на території України регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Вказаним законом передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до положень цього Закону іноземці та особи без громадянства, зобов`язані перебувати на території України на законних підставах, зокрема до обставин справи, зобов`язані мати дійсний паспортний документ та чинну довідку про тимчасове проживання.

При цьому суд також бере до уваги, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався і наразі триває.

В той же час вказаний факт не звільняє іноземців та осіб без громадянства від обов`язку перебувати на території України на законних підставах.

Судом встановлено, що у відповідачки відсутні документи, які підтверджують відомості про її законне перебування на території України. Строк дії її паспорта громадянина російської федерації закінчився 22.01.2023, посвідку про тимчасове проживання відповідачка не оформляла. Водночас наявні рішення про її примусове видворення.

При цьому судом не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідачку поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

У суду відсутні підстави вважати, що відповідачка підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.

Отже, відповідачка по справі порушила законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, не виконала в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, у неї відсутні документи на право перебування на території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Отже, ч. 1 ст. 289 КАС України визначено, що затримання іноземця або особи без громадянства можливе (за певних обставин), якщо стосовно іноземця або особи без громадянства прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію.

Згідно цієї норми судом можуть бути застосовані до іноземця або особи без громадянства відповідні заходи, зокрема, затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

Оскільки відповідачка порушила законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, незаконно перебуває на території України, ухиляється від виконання рішення про примусове повернення, то є законні підстави для затримання відповідачки з метою забезпечення примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Затримання особи відповідачки, незважаючи на серйозність заходу, з огляду на встановлені судом фактичні обставини, є цілком виправданими та належними, тому як в даному випадку застосування інших, менш суворих заходів, буде недостатніми для гарантування виконання такою особою певних обов`язків пов`язаних із залишенням території України. Затримання до закінчення проведення процедури видворення, відповідає національному законодавству, воно є також необхідним за конкретних обставин.

Особа, яка бажає легалізувати своє перебування на території України в законодавчо встановлений спосіб, має бути зацікавлена у зібранні необхідних доказів на підтвердження необхідності такого перебування в Україні, у тому числі і шляхом використання всіх законодавчо визначених правових механізмів, та уникаючи при цьому зловживання своїми правами та нехтування обов`язками.

При цьому суд зауважує, що відповідачка не вжила заходів для врегулювання свого правового статусу, свідомо не виконала рішення про примусове повернення та була притягнута до адміністративної відповідальності, доказів виняткових обставин сімейного характеру матеріали справи не містять, а тому затримання особи є пропорційним поставленій меті.

На підставі викладеного та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 2, 6-11, 19, 20, 72-79, 90, 211, 241-246, 255, 268-271, 289 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Затримати громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням останньої до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Повний текст рішення виготовлено 17.06.2026 року.

Суддя: