Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №148/1565/26
Суддя: Саламаха О. В.
Справа №: 148/1565/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 184 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ВБА № 143844 та № 143600 від 11.05.2026, ОСОБА_1 притягується доадміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки вона ухилилася від передбачених законодавством обов`язків по навчанню своєї доньки ОСОБА_2 , 2012 року народження, яка згідно повідомлення адміністрації Нестерварської гімназії не відвідує вказаний навчальний заклад понад 10 днів, без поважних причин. Крім того, ОСОБА_1 ухилилася від передбачених законодавством обов`язків щодо умов проживання своєї доньки ОСОБА_2 , які згідно акту обстеження умов проживання від 11.05.2026, за адресою: АДРЕСА_1 , є незадовільними, чим порушила вимоги ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнала.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про вчинення адміністративних правопорушень (а.с. 2; 2), рапорт (а.с. 3), лист начальника служби у справах дітей Тульчинської міської ради № 01-21-380 від 06.05.2026 (а.с. 4), пояснення (а.с. 4-7; 5), акт обстеження умов проживання (а.с. 8), постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.03.2026 (а.с. 9; 7), оптичний диск з відеозаписом (а.с. 11), суд встановив наступне.
Частиною 2 статті 184 КУпАП, встановлено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1, 2 статті 33 КУпАП, встановлено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно саме неповнолітніх дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких обов`язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. ст. 150, 180 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, у судовому засіданні, за наявними матеріалами справи, визнанням вини, доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП, тому з врахуванням вимог ст. 33 - 35 цього ж Кодексу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці та її майновий стан, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді штрафу.
Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки, з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 665,60 грн. судового збору в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 184, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Об`єднати в одне провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №148/1565/26, № провадження 3/148/483/26, №148/1584/26, № провадження 3/148/488/26 і присвоїти єдиний номер № 148/1565/26, № провадження 3/148/483/26.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700 грн (одну тисячу сімсот гривень), (Отримувач коштів:УК у Тульч. р-н./Тульчинськ. р-н./21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 368999980313090106000002568.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на користь держави суму судового збору 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільного протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua