Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №126/700/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/700/26

Провадження № 2/126/1093/2026

"15" червня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_3 , зареєстрований 27.10.2025 Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №15168.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 27.10.2025 сторони зареєстрували шлюб у Цифровому офісі державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №15168.

Спільні діти в сторін відсутні.

Протягом сімейного життя між сторонами поступово погіршилися подружні стосунки, втрачено взаєморозуміння та повагу, виникли розбіжності щодо поглядів на шлюб і сімейне життя. З 24.03.2026 сторони фактично припинили шлюбні відносини, спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейно-побутові відносини між ними відсутні. Спільна заява про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану сторонами не подавалася, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Спору щодо поділу спільного майна подружжя між сторонами немає. За таких обставин, Позивач вважає подальше збереження шлюбу з Відповідачем неможливим та таким, що суперечить його інтересам.

Представник позивача, адвокат Радіонович В.І. подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи в їх відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явивилася хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи в суді, причини неявки суду не повідомила. Будь-яких клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.10.2025 сторони зареєстрували шлюб у Цифровому офісі державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №15168.

Під час шлюбу в сторін народилися діти, які на даний момент є повнолітні.

Спільні діти в сторін відсутні.

Протягом сімейного життя між сторонами поступово погіршилися подружні стосунки, втрачено взаєморозуміння та повагу, виникли розбіжності щодо поглядів на шлюб і сімейне життя. З 24.03.2026 сторони фактично припинили шлюбні відносини, спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейно-побутові відносини між ними відсутні. Спільна заява про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану сторонами не подавалася, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Спору щодо поділу спільного майна подружжя між сторонами немає. За таких обставин, Позивач вважає подальше збереження шлюбу з Відповідачем неможливим та таким, що суперечить його інтересам.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Виходячи з засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Враховуючи те, що позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки її позиція щодо бажання розірвати шлюб є категоричною, а також зважаючи на відсутність спору щодо спільного майна, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд приходить до висновку про неможливість збереження шлюбу та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 105, 110, 112, Сімейного кодексу України, ст. ст. 263-265, 273 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 27.10.2025 Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №15168.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. І. Губко