Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №754/17059/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №754/17059/25

Суддя: Шевчук А. В.

08.06.2026 Справа № 754/17059/25

Унікальний № 754/17059/25

Провадження № 2/756/2537/26

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 червня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.‚

секретаря судового засідання - Калюжної А.Г.,

за участі позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також просить змінити розмір аліментів встановлених рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22.03.2023 року у справі №730/229/23 та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини даного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.10.2025 року справу передано на розгляд Оболонському районному суду м. Києва за правилами територіальної підсудності.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.02.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб.

Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.07.2014 року рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області шлюб між сторонами був розірваний. Після розірвання шлюбу позивач повернула дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати із нею. Відповідач з моменту розірвання шлюбу матеріальну допомогу на утримання сина не надає, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, участі у вихованні та утриманні сина не приймає, додаткових витрат на дитину не несе. Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не виявляв бажання піклуватися про свого сина, брати участь у його вихованні, за весь період після розлучення не вчинив жодних дій аби налагодити відносини із сином. Крім того, відповідач почав зловживати алкогольними напоями та наркотичними речовинами, а також визнаний винуватим у вчиненні адміністративних та кримінальних правопорушеннях. Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України позивач разом із сином переїхали до міста Києва, де отримали статус внутрішньо переміщених осіб.

Позивач в судовому засіданні просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки в судове засідання суду не повідомив. Заяв, заперечень, клопотань суду не надав, у зв`язку з чим суд визнає неявку відповідача без поважних причин та зі згоди позивача вважає можливим розглянути справу за його відсутності по наявним у справі доказам та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надали висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб.

Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.07.2014 року рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області шлюб між сторонами був розірваний. Після розірвання шлюбу позивач повернула дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлює права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дітей.

При ухваленні рішення, суд враховує положення Європейської Конвенції «Про права дитини», в ч. 2 ст. 6 якої встановлено, що держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини, а в ч. 1 ст. 19 зазначено, що держава вживає всіх необхідних заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань по відношенню до дитини.

Відповідно довідки від 09.01.2024 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Факт проживання хлопчика з матір`ю за даною адресою, підтверджується висновком про доцільність позбавлення батьківських прав Деснянської районної в місті Києві державною адміністрацією.

Відповідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання, складеного службою у справах дітей та сім?ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, від 02.02.2026 року, в даній квартирі створені належні умови для проживання дитини. Під час обстеження, мати дитини повідомила, що останній раз батько бачив сина у 2018 році. З того часу він не приймав участі у його житті жодним чином, зі святами не вітав, матеріально не допомагав.

Відповідно до медичного картки ОСОБА_3 має міопію середнього ступеня правого ока, міопію високого ступеня лівого ока, складний міопічний астигматизм обох очей ті лівобічний сколіоз ІІ ступеня з неможливістю виключення лівобічного перехідного попереково-крижового хребця.

ОСОБА_3 навчався у школі І-ІІІ ступенів № 275 імені Кравчука Володимира Деснянського району м. Києва з 01.09.2018 року по 15.08.2023 року у спеціальному класі для дітей зі зниженням зору, характеризувався позитивно. Вихованням дитини займається тільки мама, яка контролює та допомагає у процесі навчання дитини. За період навчання хлопчика у школі, його батько жодного разу не з`являвся. З 13.10.2023 року є учнем 9 класу Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №251 імені Хо Ши Міна з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва. Мати регулярно відвідує зустрічі батьківської громадськості, за час навчання батько на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся.

Із висновку Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 02.02.2026 року №102-616 вбачається, що відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, орган вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконує батьківських обов`язків, не цікавляться життям та станом здоров`я, не намагається спілкуватися з дитиною, тому суд приходить до висновку про необхідність позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно вимог ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що судовим наказом Борзнянського районного суду Чернігівської області у справі №730/229/23 від 17.03.2023 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини даного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач пред`являючи вимогу про зміну (збільшення) розміру аліментів в судовому засіданні не обґрунтувала заявлену вимогу, крім того, не володіла інформацією щодо виконавчого провадження про стягнення аліментів у справі №730/229/23 від 17.03.2023 року. Таким чином, позивачем в судовому засіданні не доведено та не обґрунтовано належними доказами зміни матеріального або сімейного стану позивача та підстав, які тягнуть за собою можливість до збільшення розміру аліментів на підставі статті 192 СК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в частині зміни (збільшення) розміру аліментів.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. за вимогу про позбавлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164, 166, 180, 182, 191, 192 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про РНОКПП відсутні, місце проживання: АДРЕСА_3 ) батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про РНОКПП відсутні, місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вимогу про позбавлення батьківських прав.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua