Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №752/29368/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/29368/25

Провадження №: 1-кп/752/1575/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010003098 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Коломия Івано-Франківської обл., громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох дітей, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В :

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 обвинувачується у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права або звільняє від обов`язку, з метою використання його підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2003 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , МРЕВ-2 м. Києва видано посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

15.02.2025 відносно ОСОБА_3 працівниками управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням прав керування транспортним засобами на строк 1 рік.

Оскільки ОСОБА_3 розумів, що він позбавлений права керування всіма видами транспортних засобів та не може отримати нове посвідчення водія у встановлений законом порядком, тому в останнього виник злочинний умисел спрямований на виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія на власне ім`я, що надає право керування транспортними засобами, з метою його подальшого використання та для пред`явлення за вимогою.

З цією метою ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 30.07.2025, діючи умисно, протиправно через інтернет-мережу звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи та замовив у неї посвідчення водія, для чого надав невстановленій особі свої анкетні дані, зображення особистого підпису, власний фотознімок та фотознімок вилученого посвідчення водія, для виготовлення посвідчення водія.

В подальшому, точна дата та час в ході розслідування не встановлені, але не пізніше 11.08.2025, вказана невстановлена особа у невстановленому під час досудового розслідування місці, умисно виготовила підроблене посвідчення водія, яке надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому законом порядку, з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія НОМЕР_2 , виданий МРЕВ-2 м. Києва 10.05.2007 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічних бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України та передала за грошову винагороду ОСОБА_3 для подальшого використання та для пред`явлення за вимогою

Таким чином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права або звільняє від обов`язку, з метою використання його підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім цього, 10.11.2025 о 20.40 год., ОСОБА_3 , будучи учасником дорожнього руху як водій транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «Volkswagen Jeta», державний номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Бойчука в м. Києві, був спинений працівниками управління патрульної поліції у м. Києві з метою перевірки документів особи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію».

При цьому, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він у встановленому законом порядку позбавлений права керування транспортними засобами, під час перевірки документів, надав працівникам управління патрульної поліції у м. Києві завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія водія НОМЕР_2 , виданий МРЕВ-2 м. Києва 10.05.2007 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виконуючи законну вимогу працівника поліції, щодо надання йому документів на транспортний засіб, достовірно знаючи, що дане посвідчення водія є завідомо підробленим офіційним документом, усвідомлюючи свої протиправні дії, діючи умисно, з метою створити перед працівникам поліції видимість наявності у нього дійсного посвідчення водія, яке дає право на керування транспортним засобом відповідної категорії і таким чином уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із порушенням Правил дорожнього руху (ст.121-3 КУпАП), надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_2 , виданий МРЕВ-2 м. Києва 10.05.2007 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке не відповідає за способом та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто використав його.

Таким чином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся, а також підтвердив встановлені в обвинувальному акті обставини справи. Пояснив, що зробив для себе висновки та щиро шкодує про вчинене, в майбутньому зобов`язується не порушувати закон.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутній сумнів щодо добровільності їхньої позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права або звільняє від обов`язку, з метою використання його підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

3. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом`якшують покарання - його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.

4. Мотиви призначення покарання.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.

Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особи обвинуваченого.

З урахуванням положень статті 12 КК України, інкриміновані ОСОБА_3 кримінальні правопорушення відносяться до кримінального проступку та нетяжкого злочину.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення і обставин, що безпосередньо пов`язані із його вчиненням, та характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має вищу освіту, а тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі у розмірі, наближеному до мінімального, за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі у розмірі, наближеному до мінімального, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити у виді обмеження волі.

Разом з тим, враховуючи що ОСОБА_3 є діючим військовослужбовцем, одружений, має на утриманні трьох дітей, відношення обвинуваченого до вчиненого - а саме його щире каяття, бажання стати на шлях виправлення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, має бути справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попереджати вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідати його меті, гуманності, справедливості і не потягнути за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати по справі на залучення експерта у сумі 1782 грн. 80 коп. необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368-370, 374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі:

- посвідчення водія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 - знищити;

- мобільний телефон марки Samsung A13 блакитного кольору, переданий на зберігання до камери схову Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 204457) - повернути ОСОБА_3 .

Документально підтверджені процесуальні витрати по справі на залучення експерта (висновок експерта №СЕ-19/111-25/69916-ДД від 18.11.2025) у сумі 1782 грн 80 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1