Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №705/2122/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2122/26

3/705/961/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, з участю адвоката Івахи О.І., розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з Відділу адміністративної практики УПП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 21.03.2026 року о 23 год. 25 хв., на а/д М-05 Київ-Одеса 210км 650м, керував транспортним засобом ЗАЗ Сенс д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Приморським районним судом м. Одеса від 15.09.2025 терміном на 1 рік. Правопорушення вчинене повторно протягом року. 12.11.2025 постановою УПП в Одеській області серії ЕНА № 6137928 ОСОБА_1 був притягнутий за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Іваха О.І. просив закрити провадження у справі № 705/2122/26 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 та попередньо подав до суду письмове пояснення у справі в якому зазначив, що єдиним джерелом тверджень про керування є опис події в самому протоколі та рапорт поліцейського. У цій справі жодних інших належних доказів керування, окрім тверджень поліцейського, немає:

ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом не визнавав. У графі 14 Протоколу («Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення») жодних пояснень не зафіксовано - вона залишена незаповненою. Підпис особи про ознайомлення зі змістом протоколу та про отримання його копії (графа 18) не є й не може бути визнанням обставин події.

Відеозапис із нагрудної камери (бодікамери) № 475931 не фіксує моменту керування транспортним засобом.

Згідно з технічними даними самого запису, відео фіксація розпочалася лише о 23 год. 27 хв. 53 с. 21.03.2026 - тобто вже після часу події, зазначеного у протоколі (23 год. 25 хв.). На початку запису транспортний засіб уже перебуває у нерухомому стані на території блокпоста (поста патрульної поліції), а камера рухається разом із поліцейським, який до нього підходить. Уже за лічені секунди (близько 23 год. 27 хв. 56 с.) у кадрі – екран мобільного телефона.

Таким чином, на відеозаписі відсутні будь-які кадри руху транспортного засобу та того, хто саме перебував за його кермом під час руху. Запис зафіксував виключно спілкування на місці після зупинки, а не процес керування.

Достовірність технічних даних засобу фіксації викликає обґрунтований сумнів. На кожному кадрі відеозапису в службовій мітці зафіксовано географічні координати 12.04080° півд. широти, 77.05918° зах. довготи. Ці координати відповідають місцевості в районі м. Ліма (Республіка Перу, Південна Америка), а не території України та не автомобільній дорозі М-05 у Черкаській області. Це свідчить про те, що відеореєстратор не функціонував належним чином, а отже технічні дані засобу фіксації не можуть вважатися достовірними.

Показання свідків події в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ґрунтується виключно на твердженні посадової особи, що склала протокол, і не підтверджений жодним іншим належним та допустимим доказом. Відповідно до статті 62 Конституції України та статті 251 КУпАП усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведеність факту керування означає недоведеність події правопорушення. Також вказує, що у матеріалах справи відсутній доказ позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, а саме постанова суду. Повторність вчинення правопорушення належними доказами не підтверджена. Адвокат зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, командуванням військової частини характеризується виключно позитивно. Під час виконання обов`язків військової служби ОСОБА_1 двічі дістав поранення. На теперішній час військову службу ОСОБА_1 проходить на посаді водія, право керування транспортними засобами є для нього необхідним для виконання безпосередніх обов`язків військової служби.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Винуватість ОСОБА_1 в суді підтверджена повністю зібраними на нього матеріалами адміністративної справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620933 від 22.03.2026 року; постановою від 12.11.2025 УПП в Одеській області серії ЕНА № 6137928, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами; рапортом поліцейського від 21.03.2026 в якому зазначено, що 21.03.2026 на а/д Київ-Одеса «Дорожня станція патрульної поліції (блокпост)» було зупинено автомобіль Сенс д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та під час перевірки документів було встановлено, що даний водій за базами «ІПНП АРМОР» позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік Приморським районним судом м. Одеса від 05.09.2025; диском. Так, з відеозапису події вбачається, що на блокпосту до автомобіля прямує поліцейський, автомобіль стоїть з увімкненими габаритами та зі сторони водія з автомобіля виходить гр. ОСОБА_1 (в подальшому особу встановлено). Поліцейський просить пред?явити документи, що посвідчують особу водія, на що останній погоджується та зазначає, що покаже в за стосунку «Дія». Водій зазначив, що він військовий та їде з побратимом. На запитання поліцейського водій вказав, що не знає що він позбавлений права керування, у нього є фізичне посвідчення водія та на суд його ніхто не викликав, він знає що в Одесі було позбавлення прав, але його ніхто нікуди не викликав, не знав, що була ст. 130, пояснення писати не буде, оскільки поспішає додому. Однак, в подальшому ОСОБА_1 зазначив, що пам?ятає подію в м. Одеса коли йому пропонували пройти тест на алкоголь за допомогою приладу Драгер, однак у екіпажу, що його зупинив приладу не було, а він відмовився чекати інший екіпаж поліції. Працівником поліції роз?яснено права та складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суддя дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його винуватості, наявність обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Вбачаючи в діях громадянина ОСОБА_1 , ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя вважає необхідним притягнути останнього до адміністративної відповідальності із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ст. 126 ч. 5, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п?ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Л.С. Годік