Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №545/811/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/811/26

Провадження № 2/545/1277/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретар судового засідання Пінчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру стягуваних аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона перебувала в період з 2007 по 2015 рік перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого народилися донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розлучення діти залишилися з чоловіком, оскільки вона сирота та свого житла не має.

Рішенням Полтавського районного суду від 05.12.2016 року стягнуто з неї на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей 1/3 частину всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 01.08.2016 року до досягнення дітьми повнолітнього віку. Згодом у зв`язку зі змінами у законодавстві встановлений новий мінімальний розмір аліментів 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір стягуваних аліментів для ОСОБА_1 є дуже завеликим, оскільки вона отримує мінімальну заробітну плату, винаймає житло.

На сьогодні мінімальний прожитковий мінімум для дитини від 6 до 18 років установлений на рівні 3512 грн., 50% від цієї суми становить 1756 грн.х2=3512,00грн., а тому вважає, що є підстави для перегляду розміру аліментів, які стягуються з неї, з 1/3 частини до 3512,00 грн. щомісячно.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 25.03.2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.04.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання сторони не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05.12.2016 року з ОСОБА_1 на корить ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей : дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.08.2016 року до досягнення дітьми повнолітнього віку (а.с. 10).

Як ОСОБА_1 , розмір стягуваних аліментів є дуже завеликим, оскільки вона отримує мінімальну заробітну плату, винаймає житло.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно частин 1, 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилалася на те, що її матеріальний стан унеможливлює стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки, а тому просила стягувати аліменти у розмірі 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років щомісячно, що загалом на двох дітей складає 3512,00 грн.

З наданого ОСОБА_1 розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 23.02.2026 року (а.с. 47-48) вбачається, що розмір аліментів до січня 2026 року включно нараховувався виходячи з розміру середнього доходу працівника для місцевості.

З довідки про доходи від 21.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 з серпня 2025 року працює у ФОП ОСОБА_5 та щомісячний дохід її складає 6329,40 грн. (а.с. 74).

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 18.05.2026 року (а.с. 71-73) вбачається, що, починаючи з серпня 2025 року, було здійснено перерахунок розміру аліментів, виходячи з заробітку ОСОБА_1 , та з січня 2026 року щомісячний їх розмір складає 3512,00 грн.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 77, 81, 258, 259, 263, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру стягуваних аліментів- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб