Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №539/1545/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1545/26

Провадження № 2/539/1460/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі : головуючого судді - Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Джадан І.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

03.04.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги наступним, 20.12.2014 року вона уклала шлюб з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку не надає.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, прохала їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що позивач є матір`ю, а відповідач є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 5).

Згідно довідки Остапівського старостинського округу №7 Новоржицької селищної ради №42 від 14.05.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має на утриманні дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний факт також підтверджується Актом про встановлення факту проживання від 15.06.2026 року.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо участі відповідача в утриманні дитини.

Отже, за змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини ,разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.(ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно якої держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідач являється батьком дитини, а отже, відповідає за її належний рівень життя.

Відповідно до ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, передбачений статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

З урахуванням фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства щодо обов`язку обох батьків брати участь в утриманні своїх дітей до їх повноліття, якому кореспондує право дитини на належний рівень життя, достатній для її соціального розвитку, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню.

За приписами статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 430 ЦПК України, суд,-

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.04.2026 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 1331 грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити сторонам, згідно ч. 1 ст. 196 СК України, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми неоплачених аліментів за кожен день прострочення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.Д. Бєссонова