Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №539/2437/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №539/2437/26

Суддя: Рудалєва Л. В.

Справа № 539/2437/26

Провадження № 3/539/429/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Рудалєва Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця роботи: Полтавська область, місто Лубни, майдан Володимирський, будинок №16/1, громадянки України, керівника ТОВ «ЛІНТЕКС УКРАЇНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА», РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

УСТАНОВИЛА:

06 травня 2026 року посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі – податковий орган) було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНТЕКС УКРАЇНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» (далі – товариство) щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ квартал 2025 року платника податків ТОВ«ЛІНТЕКС УКРАЇНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА».

19 травня 2026 року працівниками податкового органу складено протокол №4932/12/16-31-04-06-06 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 (далі – Протокол), в якому зазначено про те, що вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що полягає в такому: несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ квартал 2025 року при граничному терміні сплати 29 липня 2025 року платіжне доручення до установи банку подано 18 вересня 2025 року, чим порушено підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) інкримінується несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ квартал 2025 року при граничному терміні сплати 29 липня 2025 року платіжне доручення до установи банку подано 18 вересня 2025 року.

Таким чином, суд вважає, що саме 30 липня 2025 року слід вважати датою вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, 06 травня 2026 року посадовими особами податкового органу було проведено камеральну перевірку товариства щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, за результатами якої виявлено несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю за жовтень 2025 року при граничному терміні сплати 01 грудня 2025 року платіжне доручення до установи банку подано 29 грудня 2025 року, за грудень 2025 року при граничному терміні сплати 30 січня 2026 року платіжне доручення до установи банку подано 01 лютого 2026 року, чим порушено пункт 287.3 статті 287 ПК України.

19 травня 2026 року працівниками податкового органу складено протокол №4931/12/16-31-04-06-06 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 (далі – Протокол), в якому зазначено, про те, що вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-2 КУпАП, що полягає в такому: несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю за жовтень 2025 року при граничному терміні сплати 01 грудня 2025 року платіжне доручення до установи банку подано 29 грудня 2025 року, за грудень 2025 року при граничному терміні сплати 30 січня 2026 року платіжне доручення до установи банку подано 01 лютого 2026 року.

ОСОБА_1 інкримінується несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю за жовтень 2025 року при граничному терміні сплати 01 грудня 2025 року платіжне доручення до установи банку подано 29 грудня 2025 року, за грудень 2025 року при граничному терміні сплати 30 січня 2026 року платіжне доручення до установи банку подано 01 лютого 2026 року.

Таким чином, суд вважає, що саме 02 грудня 2025 року та 31 січня 2026 року відповідно слід вважати датами вчинення адміністративних правопорушень.

Матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-2 КУпАП надійшли до суду 26 травня 2026 року та були призначені до розгляду на 15 червня 2026 року.

Оскільки провадження щодо притягнення до відповідальності однієї і тієї ж особи перебувають у одного судді та призначені до розгляду одночасно, вказані вище справи об`єднані в одне провадження постановою суду від 15 червня 2026 року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов`язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.

Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1–279-8 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постановою суду від 15 червня 2026 року справи № 539/2437/26 (провадження №3/539/429/2026) та № 539/2438/26 (провадження № 3/539/430/2026 стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 163-2 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Дослідивши матеріали в справі, суддя дійшла наступних висновків.

Правопорушення за частиною першою статті 163-2 КУпАП не носить характеру триваючого, що узгоджується із правовою позицією, яка викладена Верховним Судом у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17 (провадження N К/9901/38815/18).

При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року в справі №308/8763/15-а (провадження № К/9901/12342/18).

Як було зазначено вище, датами вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 163-2 КУпАП, є 30 липня 2025 року, 02 грудня 2025 року та 31 січня 2026 року.

Таким чином, на час надходження справи до суду – 26 травня 2026 року, а також на час розгляду справи – 15 червня 2026 року - минув тримісячний строк з дня їх вчинення, встановлений частиною другою статті 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

У зв`язку з цим, суддя вважає, що провадження у цій справі підлягає закриттю за обставинами закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 38, 163-2, 251, 268, 280, 289, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , як притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua