Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №357/10011/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10011/26

3/357/3251/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 21.04.2026 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974619 від 13.05.2026, 13.05.2026 о 12:10 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, принижував, погрожував фізичною розправою, чим спричинив емоційну невпевненість постраждалій особі та завдав шкоду психічному здоров`ю постраждалої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що у нього з дружиною є спільна квартира по АДРЕСА_1 , яка розділена між ними після розлучення. Його колишня дружина ОСОБА_2 місяцями там не проживає, оскільки їздить до Польщі на роботу, а коли приїздить, то влаштовує скандали, провокує з метою того, щоб він переписав свою частку на внучку. Однак він вважає, що це його право і сам у праві вирішувати, що робити із своїм майном. У квартирі він зробив ремонт у вбиральні та у ванній, змінив вікна на пластикові, але дружина сказала, що не буде відшкодовувати частину витрат. 13.05.2026 він був дома, коли прийшла колишня дружина, вона почала його звинувачувати, що він її об`їдає та провокувати сварку. Коли приїхали працівники поліції, то їм повідомила, що у них була лише сварка і ніяких претензій вона до нього немає. Поліцейська, яка залишилася з ним на кухні, повідомила йому, що у його діях немає ніякого домашнього насильства, у них просто сімейна сварка, а її колега разом з його дружиною складають матеріали про хибний виклик. Він заперечує, що вчиняв будь-яке насильство стосовно дружини, а весь конфлікт лише через його частку у квартирі.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 від 13.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 від 13.05.2026; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 13.05.2026, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника високий; терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 від 13.05.2026; відеозапис із нагрудної камери поліцейського, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 254 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а відповідно за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння психологічного характеру тягнуть за собою можливість викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб та настання шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, які спрямовані на умисне спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе та мають ознаки насильницького характеру, якими завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Однак до матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним психологічного насильства надано лише письмові пояснення та протокол прийняття заяви ОСОБА_3 від 13.05.2026, відповідно до яких вона просить притягнути до відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який вчинив стосовно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме 13.05.2026 близько 12:10 год колишній чоловік перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння ображав її нецензурними словами.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 категорично заперечує факт вчинення стосовно дружини насильства, а лише вказує на те, що між ним та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт щодо користування квартирою та переоформлення його частки квартири на онуку.

З огляду на викладене, суд не вбачає в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які полягають висловлюванні нецензурною лайкою, не містять ознак насильницького характеру, що завдало потерпілій психічної шкоди.

Будь-яких інших доказів, показання свідків, відеозаписи самої події, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Окрім того, з письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.05.2026 та пояснень, наданих працівникам поліції, зафіксованих на відеозаписі із нагрудної камери поліцейського, вбачається, що ОСОБА_1 висловлювався до ОСОБА_2 нецензурною лайкою, коли вона прийшла до квартири без будь-якого насильства.

Сам факт словесного спілкування нецензурною лайкою між колишнім подружжям без доведених наслідків у вигляді шкоди психічному здоров`ю не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Звідси, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме його об`єктивна сторона.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 221, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА