Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №290/572/26 — Романівський районний суд Житомирської області

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

290/572/26

3/290/196/26

16 червня 2026 рокуселище Романів

Суддя Романівського районного суду Житомирської області Шакалов А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції № 1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

До Романівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 465744 від 29 травня 2026 року, відповідно до якого «29 травня 2026 року близько 20 години 00 хвилин в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство, а саме: висловлювався в її адресу словами нецензурної лайки, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП».

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив свою вину, пояснив, що відбулася звичайна побутова сварка на грунті вживання ним та його матір`ю алкоголю. Жодного психічного насильства не вчивняв.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, заслухавши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, з таких підстав.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частина 3 цієї ж статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство — це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів завдання шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Зокрема, у справі відсутні: висновки психологічної або судово-психіатричної експертизи щодо стану психічного здоров`я потерпілої; довідки або виписки з медичних установ про звернення потерпілої по психологічну чи психіатричну допомогу; будь-які інші об`єктивні докази, що підтверджують настання негативних наслідків для психічного здоров`я потерпілої.

Протокол прийняття заяви про правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_2 не містять відомостей про те, що дії ОСОБА_1 заподіяли шкоду її психічному здоров`ю. З матеріалів справи вбачається, що потерпіла зазначає про факт словесних сварок, проте не посилається на жодні наслідки для власного психічного стану, що підтверджувалися б медичними або психологічними документами.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнає. Відповідно до наявних у справі пояснень, він вказує, що між ним та матір`ю відбулася звичайна побутова сварка, ініційована матір`ю, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, та що жодного психологічного насильства він не вчиняв. Ці пояснення не спростовані жодними допустимими доказами у справі.

У цьому контексті суддя враховує правові позиції, сформульовані Верховним Судом в Огляді судової практики у провадженнях про кримінальні правопорушення, пов`язані з домашнім насильством (2019–2025), відповідно до яких домашнє насильство є системою взаємопов`язаних дій, які характеризуються систематичністю та внутрішньою єдністю протиправної поведінки. При цьому наявність самого факту словесного конфлікту між членами сім`ї — без встановлення психологічних наслідків для потерпілої особи — не є достатньою підставою для кваліфікації діяння як психологічного домашнього насильства у розумінні ст. 173-2 КУпАП.

Верховний Суд також звертав увагу, що посилання лише на те, що потерпілим є член сім`ї, є недостатнім для підтвердження ситуації домашнього насильства (постанова колегії суддів Першої судової палати ККС від 07.04.2020 у справі № 647/1931/19). Матеріали справи про адміністративне правопорушення має містити докази того, що конкретний акт насильства є проявом поведінки, характерної для домашнього насильства, та що потерпіла особа зазнала шкоди здоров`ю.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, утворюється лише за умови доведення факту вчинення особою повторного домашнього насильства з настанням передбачених законом наслідків. Оскільки у цій справі наслідки у вигляді шкоди психічному здоров`ю потерпілої матеріалами справи не підтверджені, відсутній і склад первинного правопорушення (ч. 1 ст. 173-2 КУпАП), що виключає кваліфікацію дій ОСОБА_1 як повторного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з положеннями статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки матеріали справи не містять достатніх та належних доказів завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

Відповідно до положень статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Статтею 284 КУпАП визначено, що по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Керуючись статтями 173-2, 247, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 3 статті 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ