Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №167/204/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/204/26

Номер провадження 1-кп/167/64/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025032010000263 від 25 грудня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі -КК України)

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

ОСОБА_4 постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2023 року у справі № 161/2227/23 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАІІ та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, що набрала законної сили 13 березня 2023 року.

Однак, ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 12 грудня 2025 року о 20 год 22 хв керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «21063», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Першотравневій у с. Переспа Луцького району Волинської області, де його було зупинено працівниками поліції.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на невиконання постанови суду, що набрала законної сили, 18 грудня 2025 року приблизно о 14 год 51 хв умисно, тобто усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21063», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Центральна у с. Рудня Луцького району Волинської області, де його було зупинено працівниками поліції, тим самим умисно ухилився від виконання вказаної вище постанови Луцького міськрайонного суду.

Окрім того, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на невиконання постанови суду, що набрала законної сили, 11 січня 2026 року приблизно о 13 год 34 хв, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «2105», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Рожищенська у с. Кременець Луцького району Волинської області, де його було зупинено працівниками поліції, тим самим умисно ухилився від виконання вказаної вище постанови Луцького міськрайонного суду.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 13 лютого 2026 року старшим слідчим слідчого відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_5 та затверджений 13 лютого 2026 року прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 .

З огляду на обвинувальний акт та надані в судовому засіданні обвинуваченим показання, прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися у невиконанні постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2023 року суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

В судових дебатах прокурор просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та при визначені йому міри покарання вважає за необхідне врахувати особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а відтак призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з застосуванням ст. 75 КК України.

Надані обвинуваченим покази щодо пред`явленого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Ствердив, що дійсно керував транспортним засобом, будучи позбавлений такого права строком на п`ять років. Висловив жаль з приводу вчиненого, запевнив суд, що подібного не вчинятиме, зробив для себе правильні висновки, просив його суворо не карати. Не заперечив щодо розгляду справи згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Межі судового розгляду кримінального провадження.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників кримінального провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, показання якого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Висновки суду.

Ураховуючи наведене, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_4 своїми умисними діяннями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за вказаною статтею Кримінального кодексу.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Мотиви призначення відповідного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65-68 КК України, враховує таке:

- відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, який осуджує свої дії;

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином;

- фактичні обставини справи, умисну форму вини;

- наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення);

- відсутність обставини, що обтяжують покарання;

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, молодого віку, по наявній базі даних комунального підприємства «ВОПЛ м. Луцька» у наркологічному та психіатричному кабінетах поліклініки не значиться.

В досудовій доповіді Луцький районний відділ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області від 26 травня 2026 року зазначає, про середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб та можливе виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

На підставі викладених обставин, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання за ч. 1 ст. 382 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України обвинуваченого звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, згідно ст. 76 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин кримінального правопорушення, на переконання суду, призначення ОСОБА_4 покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік буде справедливим та доцільним, відповідатиме критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд вважає, що призначення такого покарання обвинуваченому буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

На думку суду, саме таке покарання буде необхідним для досягнення легітимної мети призначення покарання, а саме: виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення менш суворого покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу суд не вбачає, оскільки обвинувачений не працює та не має постійного джерела прибутку.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України, суд вирішує долю речових доказів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366-368, 371,374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази: 2 (два) диски DVD-R запаковані до паперового конверта білого кольору, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1