Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №161/11361/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 161/11361/26

Провадження № 3/0158/557/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого водієм-далекобійником,

за ст. 173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 662352 від 18.05.2025 року, ОСОБА_1 , цього ж числа о 14 год. 50 хв. А/Д Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне» с. Пальче виражався нецензурною лайкою при спілкуванні з працівниками поліції в присутності інших громадян, чим порушив громадський порядок.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вказана норма закону є імперативною, при цьому положення КУпАП не визначають повноважень, підстав та обов`язку для суду збирати докази.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зазначається суть адміністративного правопорушення.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.

На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи містять рапорт поліцейського, на підставі яких складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 662352 від 18.05.2026 року.

З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та достатнім доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Разом із тим, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом, проте будь-які інші докази винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, суду надано не було.

Отже, наданий працівником поліції рапорт про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не є доказом у справі. По суті рапорт є службовим документом поліції, у відповідності до якого її працівник доповідає своєму керівнику про встановлені ним обставини.

Однак, зазначене не позбавляє особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, обов`язку зібрання та фіксації доказів, які доводять вину особи, щодо якої складено протокол, в тому числі і доказів обставин, зазначених в рапорті.

Зазначене узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, у відповідності до якої, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Інших об`єктивних та належних доказів (відеозапис, пояснення потерпілих, свідків тощо) на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП матеріали справи не містять.

Працівниками поліції при оформленні вказаного адміністративного матеріалу не здійснено опитування свідків для повного та об`єктивного встановлення обставин вказаного адміністративного правопорушення, не з`ясовано можливих очевидців вказаного правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Виходячи із вищезазначеного суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.

З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч