Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №194/1649/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5563/26 Справа № 194/1649/25 Суддя у 1-й інстанції - Соколова Ю. І. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мерцалов Михайло Юрійович,

на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

21.10.2025 року до Тернівського міського суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1256-3283 від 16.08.2023 у розмірі 97421,36 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що 16.08.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1256-3283, в письмовій формі у вигляді електронного документа, який був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А7997. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у сумі 22000,00 грн, шляхом перерахування на його банківський (картковий) рахунок, через систему платежів LiqPay, строком кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена % ставка 1,20% в день, стандартна % ставка1,50% в день. Відповідач частково сплачував кошти в рахунок погашення заборгованості, чим вчинив конклюдентні дії, що свідчить про прийняття укладеного кредитного договору. Окрім цього, відповідач в загальній кількості 15 разів оформлював кредиті відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить про обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору. Позивач свої зобов`язання виконав, але у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість. Позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами, у загальній сумі 11528,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 97421,36 грн. У зв`язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, лише частину заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1256-3283 від 16.08.2023 року в розмірі 97421,36 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 19900,00 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 77521,36 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1256-3283 від 16 серпня 2023 року у розмірі 97421,36 грн, з яких: 19900,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 77521,36 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

23.10.2024 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мерцалов Михайло Юрійович, надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними. Оскільки позичальником не було особисто підписано Правила надання коштів у позику, то можна встановити, що відсутнє погодження позичальника з вказаними документами, вони не є частиною укладеного між сторонами правочину, а тому не повинні були враховуватись судом при розгляді справи.

Також відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту видачі позивачем та отримання позичальником кредитних коштів та саме у такій сумі.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

24.04.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Зазначає, що відповідач підписав кредитний договір №1256-3283 від 16.08.2023 року відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A7997, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Отже, з вищевикладеного вбачається, що кредитний договір №12563283 від 16.08.2023 року укладений у відповідності до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.192-195, 217).

Від представника ОСОБА_1 адвоката Мерцалова Михайла Юрійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання мотивоване тим, що адвокат Мерцалов М.Ю. 26.06.3036 року о 12.45 перебуває у іншому судовому засідання.

Порадившись на місті апеляційний суд ухвалив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки до клопотання не додано доказів перебування адвоката Мерцалова М.Ю. в іншому судовому засіданні, як не додано доказів існування іншого судового засідання взагалі.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

16.08.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1256-3283 продукту «НА ВСЕ», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 22000,00 грн (п. 4.1), строком кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, з датою повернення (виплати) кредиту 10.06.2024 року (п.4.9). Базовий період складає 14 календарних днів (п.4.4), процентна ставка за користування кредитом фіксована, знижена процентна ставка становить 1,20% в день (надається в межах програми лояльності) (п.10.2), стандартна процентна ставка становить 1,50% в день (4.6.). Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту (4.7). Реальна річна процентна ставка складає 27135,00% (п.4.10). Орієнтовна загальна вартість кредиту 113608,36 грн (п.4.11).

У кредитному договорі зазначені прізвище, ім`я та по батькові відповідача як позичальника, його ідентифікаційний код, дані паспорта, адреса проживання, дані електронної адреси, зазначено номер особистого електронного платіжного засобу номер банківської картки НОМЕР_1 . Кредитний договір підписаний одноразовим ідентифікатором «A7997».

Крім того відповідач підписав одноразовим електронним ідентифікатором «A7997» Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1256-3283 додаток №3 до договору (графік платежів за договором за зниженою ставкою 1,20% в день) за якими відповідач за вказаних умов повинен був сплатити станом на 10.06.2024 суму 95946,66 грн; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1256-3283 додаток №4 до договору (графік платежів за договором за зниженою ставкою 1,50% в день) за якими відповідач за вказаних умов повинен був сплатити станом на 10.06.2024 суму 113608,36 грн.

Також відповідач ознайомився та підписав одноразовим електронним ідентифікатором «A7997» Правила відкриття кредитної лінії, затверджені наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від № 51-П від 28.07.2023 та паспорт споживчого кредиту з умовами кредитування.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LigPay від 02.12.2019) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в договорі (п.12 реквізити сторін) та в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» б/н про перерахування суми кредиту за договором №1256-3283 від 16.08.2023 року ОСОБА_2 , перераховано 16.08.2023 року через систему платежів LiqPay платіж №2352668827, тип операції видача кредиту на платіжну картку НОМЕР_1 сума платежу 22000,00 грн.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260109/105184-БТ від 13.01.2026, на ім`я ОСОБА_1 , було емітовано карту № НОМЕР_2 .

Відповідно до виписки за договором б/н наданої АТ КБ «ПриватБанк», через систему електронних платежів ID платежу 2352668827 на платіжну картку НОМЕР_2 ОСОБА_2 16.08.2023 перераховано суму 22000,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1256-3283 від 16.08.2023 року, ОСОБА_1 станом на 19.09.2025 року має заборгованість по кредиту в розмірі 108949,36 грн, яка складається з: заборгованості по основному боргу 19900,00 грн, заборгованості по процентам (залишок) 88836,00 грн, заборгованості за комісією (залишок) 213,36 грн.

Разом з тим відповідачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 11528,00 грн за умови погашення відповідачем решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 97421,36 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, договір про відкриття кредитної лінії №1256-3283 від 16.08.2023 між сторонами, був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номери телефонів, адреса) були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, стороною відповідача до суду не надано, відомостей про те, що правомірність укладеного договору оскаржувалась, також суду першої інстанції не було надано.

Судом першої інстанції взято до уваги те, що вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отже, твердження представника відповідача щодо порушення процесу ідентифікації та верифікації відповідача є безпідставними.

Щодо заперечень представника відповідача про отримання відповідачем кредитних коштів, то вказані обставини спростовуються долученою до матеріалів справи довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 13.01.2026 року, про перерахування відповідачу 16.08.2023 кредитних коштів у розмірі 22000,00 грн. Суд вважає вказану довідку належним доказом, та з якої вбачається що зарахування грошових коштів відбулося на банківську картку (особистий електронний платіжний засіб) відповідача НОМЕР_2 .

Що стосується нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом, то суд враховує, що відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 в справі №310/11534/13, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування відсотків відбувалося в межах строку договору, а саме по 10.06.2024 року.

При цьому, у договорі про відкриття кредитної лінії №1256-3283 від 16.08.2023 сторони, діючи відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом та строку кредитування.

Так, суд першої інстанції звернув увагу, що умовами п.4.4 договору було узгоджено базовий період по сплаті відсотків, який складає 14 календарних днів та відповідно п.4.9 договору сторони узгодили, що кредит надається строком на 300 календарних днів з моменту перерахування коштів. Пунктом 4.6, 10.2 договору було узгоджено стандартну процентну ставку в розмірі 1,50% за кожен день користування кредитом, знижену процентну ставку в розмірі 1,20% за кожен день користування, яка надається виключно як знижка за сумлінне виконання умов договору.

Таким чином, укладаючи кредитний договір, сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема, суму кредиту, відсоткову ставку та строк кредитування.

Зі встановлених судом першої інстанції обставин слідує, що позивач дійсно порушив свої зобов`язання за кредитним договором, а саме не повернув кредит повністю у строк, встановлений договором, чим порушив приписи частини першої статті 526 ЦК України.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що договірні відсотки були нараховані позивачем в межах строку кредитування, що відповідає правильному застосуванню положень ст.ст. 625, 1048 ЦК України.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про несправедливість умов кредитного договору у частині нарахування процентів, оскільки процентна ставка є типовою для такого типу кредитних договорів, а сама вона не перевищує меж, передбачених ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», з урахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень вказаного закону.

Крім того відповідач не скористався своїм правом щодо відмови від укладення договору та доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості за кредитним договором не надав.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1256-3283 від 16.08.2023 року у розмірі 97421,36 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 19900,00 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 77521,36 грн.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки договір про відкриття кредитної лінії №1256-3283 від 16.08.2023 року підписаний відповідачем електронним підписом (одноразовий ідентифікатор A7997), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 12-18).

Окрім цього, в матеріалах справи містяться довідка про перерахування суми кредиту № 1256-3283 від 16.08.2023 року в розмірі 22000,00 грн на картку відповідача та виписка АТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження факту перерахування кредитних коштів на картку відповідача (а.с. 27, 161).

Будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідачем суду надано не було.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мерцалов Михайло Юрійович, залишити без задоволення.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 16.06.2026 року.

Судді: