Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №204/3542/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7310/26 Справа № 204/3542/26 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4», треті особи: Міністерство юстиції України, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про відшкодування моральної шкоди,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кайрод Тетяна Григорівна,

на ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року про повернення позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

02.04.2026 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4», треті особи: Міністерство юстиції України, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про відшкодування моральної шкоди.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4», треті особи – Міністерство юстиції України Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди - повернуто.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

11.04.2024 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кайрод Тетяна Григорівна, надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування ухвали Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про неусунення недоліків позовної заяви, оскільки фактично не надав оцінки заяві про усунення недоліків, поданій представником позивача, у якій прямо зазначено, що до суду додається витяг із реєстру територіальної громади, який підтверджує зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, позивачем було належним чином виконано вимоги ухвали суду щодо підтвердження місця проживання та місця реєстрації.

Також суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність належного підтвердження повноважень представника позивача, оскільки подані через систему «Електронний суд» документи були належним чином підписані електронним підписом адвоката. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку повторного подання документів, які підтверджують повноваження представника, при кожному поданні заяви, клопотання або будь-якого процесуального документа у межах однієї справи, якщо такі документи вже містяться у матеріалах справи.

На думку апелянта, суд першої інстанції застосував надмірно формальний підхід, який не ґрунтується на положеннях Цивільного процесуального кодексу України та призвів до безпідставного повернення позовної заяви. За таких обставин повернення позовної заяви є безпідставним, а ухвала суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

01.06.2026 року від Міністерства юстиції України надійшов відзив апеляційну скаргу, в якому третя особа у справі просила залишити апеляційну без задоволення, а ухвали Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року про повернення позовної заяви - без змін.

Зазначає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, діяв у межах чинного законодавства та існуючої судової практики, відтак не допустив очевидного чи свавільного порушення норм процесуального права.

02.06.2026 року від Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4»надійшов відзив апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну без задоволення, а ухвали Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року про повернення позовної заяви - без змін

Зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі фактично зводяться до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та необхідності переоцінки поданих ним документів, хоча суд першої інстанції діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень та на підставі матеріалів, наявних у справі на момент постановлення оскаржуваної ухвали, а тому підстав для її скасування не вбачається.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 ,, в інтересах якого діє адвокат Кайрод Т.Г. оскаржується ухвала Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року про повернення позовної заяви, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

06.04.2026 року з метою визначення підсудності, судом першої інстанції був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру, та того ж дня отримано відповідь №2565956 із відсутністю інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача.

Також, з метою визначення підсудності, 06.04.2026 року судом першої інстанції був зроблений запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про отримання інформації про внутрішньо переміщену особу та отримано відповідь №2565996 із відсутністю інформації про зареєстроване фактичне місце проживання (перебування) фізичної особи як внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, судом першої інстанції 06.04.2026 року зроблений запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та того ж дня отримано відповідь №2565979 із наявністю запитуваної інформації.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

20 квітня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від адвоката Кайрод Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява в новій редакції разом із додатками до неї.

В додатках до позовної заяви зазначено, зокрема, ордер та додано ордер про надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1168320.

Однак, зазначений ордер не підписаний особистим підписом адвоката Кайрод Т.Г. (в графі «Адвокат» відсутній підпис).

Отже, з урахуванням змісту п. 11 Положення ордер, доданий адвокатом Кайрод Т.Г. до позовної заяви, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Чечелівського районного суду міста Дніпра з позовною заявою.

Скріплення позовної заяви електронним цифровим підписом, у тому й числі копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також подання позовної заяви із застосуванням системи «Електронний суд» із доданням до останньої не підписаного ордеру не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання позовної заяви, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 березня 2023 року у справі № 466/893/22, в ухвалі від 20 липня 2023 року у справі № 183/3972/22, в ухвалі від 25 квітня 2024 року у справі № 638/2054/22.

Відтак, наданий до позовної заяви ордер не підписаний адвокатом, наразі не може вважатися належним доказом на підтвердження повноважень особи (адвоката), яким підписана заява.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву у новій редакції підписано особою, яка не має право її підписувати.

Колегія апеляційного суду суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (абзац 2 частини восьмої статті 14 ЦПК України).

Згідно з частинами 5, 6 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 7 статті 62 ЦПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ №162 від 04 серпня 2017 року»: викладено пункт 2, Положення у новій редакції:

«9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»; доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

З наведеного вбачається, що, якщо ордер на надання правничої (правової) допомоги додано до документа, що посвідчений електронним підписом адвоката, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24

Доводи апеляційної скарги підтверджуються наступним.

Суд першої інстанції не врахував той факт, що позовна заява була підписана особисто позивачем ОСОБА_1 (а.с. 1-4).

Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції як недолік зазначив, що позивачем не надано однієї копії заяви тат доданих документів (а.с. 38).

На виконання ухвали суду першої інстанції від 07 квітня 2026 року про залишення позову без руху була надана заява про усунення недоліків (а.с.40-44), якою зазначений недолік було усунуто та надано копії позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.51-70).

При цьому повноваження адвоката Кайрод Т.Г. підтверджені свідоцтвом на зайняття адвокатською діяльністю та ордером, який враховуючи наведений вище висновок Верховного Суду, є належним чином підписаним.

За таких обставин апеляційна підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення ухвали про повернення позовної заяви, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кайрод Тетяна Григорівна, задовольнити.

Ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 21 квітня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: