Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №646/3532/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/3532/26

№ провадження 2/646/3176/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Кочитової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В :

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 104 588, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами.

18.08.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Договір № 498628-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 18.08.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 498628-КС-003 про надання кредиту.

18.08.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 498628-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7080, на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті та був введений відповідачем.

Таким чином, 18.08.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 498628-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 33 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , номер якої позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 лише частково сплатила кошти у розмірі 6 770, 00 грн., що свідчить про неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, станом на 13.03.2026 утворилась заборгованість в розмірі 104 588, 50 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 32 670, 00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 638, 50 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 16 500, 00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 4 780, 00 грн., яку просить стягнути позивач, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 622, 40 грн.

Ухвалою суду від 31.03.2026 справу прийнято до провадження суддею Основ`янського районного суду міста Харкова Демченко І.М., провадження у справі відкрито та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 18.08.2025 (дата видачі кредиту) по 02.02.2026 (дата закінчення терміну кредитування).

23.04.2026 до суду надійшло повідомлення підсистеми ЄСІТС про надання адвокату Тисячник Р.Р. доступу до справи за допомогою електронного кабінету користувача ЄСІТС на підставі ордеру про надання правничої допомоги від 19.03.2026 ОСОБА_1

24.04.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тисячник Р.Р. про відсутність доступу в системі ЄСІТС до позовної заяви з додатками.

За даними автоматизованої системи документообігу суду представнику відповідача позовну заяву з додатками, які приєднані до Реєстраційної карти за вх № 14500 від 31.03.2026 доставлено до електронного кабінету користувача ЄСІТС 27.05.2026 о 04.24.04, хоча інші процесуальні документи доставлені 25.04.2026.

28.05.2026 на виконання ухвали суду від 31.03.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду надійшли витребувана інформація щодо карткового рахунку ОСОБА_1

29.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача у задоволенні позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» просила відмовити у повному обсязі, посилаючись на сукупність таких обставин:

- відсутність доказів укладення кредитного договору (вматеріалах справи відсутні належні електронні докази (лог-файли, довідки від телекомунікаційних операторів, метадані файлу), які б підтверджували: генерацію кодів системою в конкретний час; відправку SMS-повідомлення з цими кодами саме на номер телефону відповідача; фактичне введення цих кодів на сайті саме відповідачем. Сама лише згадка про код у тексті роздрукованого договору, який є похідним документом, створеним самим позивачем, не може бути належним доказом волевиявлення відповідача на підписання правочину на таких умовах. Позивачем не було надано доказів, що підтверджують дотримання письмової форми правочину. Відповідач категорично заперечує проти укладення кредитного договору, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме відповідачем цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, а довідка про ідентифікацію є внутрішнім документом позивача тому жодним чином не підтверджує проходження ідентифікації та підписання кредитного договору;

- відсутні належні докази видачі кредитних коштів (в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи (платіжні інструкції, меморіальні ордери), що відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», які б підтверджували списання коштів з рахунку позивача та їх успішне зарахування відповідачу. Наданий розрахунок заборгованості є документом, створеним позивачем в односторонньому порядку, і не є безспірним доказом видачі коштів. Як доказ перерахування коштів позивач надає документ під назвою «ПІДТВЕРДЖЕННЯ щодо здійснення переказу грошових коштів». Однак цей документ виданий третьою особою, а не кредитодавцем (ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»). Договір передбачає, що кошти надаються безпосередньо кредитодавцем (ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»), і не містить умов про можливість виконання цього зобов`язання іншою установою. Надане «Підтвердження» не є первинним бухгалтерським документом (платіжною інструкцією, меморіальним ордером, випискою з рахунку самого кредитодавця), що підтверджує факт списання коштів з рахунку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та їх зарахування на рахунок відповідача. З виписки АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку № НОМЕР_2 неможливо встановити, що грошові кошти у розмірі 33 000,00 грн надійшли відповідачу саме від позивача (ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»). У деталях відповідної операції від 18.08.2025 відсутні будь-які відомості про те, що відправником (платником) цих коштів є безпосередньо кредитодавець за спірним договором. Відтак, даний документ не є належним та допустимим доказом виконання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свого обов`язку з передачі кредитних коштів відповідачу;

- недоведеність факту ознайомлення відповідача з правилами надання коштів (позивач у даній справі не надав доказів, які підтверджують, що саме ці умови та правила надання фінансових послуг відповідач та ознайомився і погодився з ними;

- незаконність нарахування комісій (нарахування комісій є незаконним, що відповідає висновку Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17; кошти, списані позивачем в рахунок їх оплати, повинні бути зараховані в погашення тіла кредиту;

- безпідставність нарахування відсотків по ст. 625 ЦК України (відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України (в редакції Закону № 2120-IX), у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших штрафних платежів. Оскільки прострочення (якщо таке мало місце) виникло в період дії воєнного стану, застосування підвищеної процентної ставки як міри відповідальності є неправомірним. Позивач фактично здійснив подвійне нарахування відсотків та застосував штрафну модель нарахування, що суперечить імперативним нормам законодавства, які діють під час війни).

02.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача висловив незгоду із доводами та запереченнями, викладеними стороною відповідача у відзиві, зазначивши такі обставини:

- щодо укладення Кредитного договору : між сторонами договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до абзацу п`ятого ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами. Зауважує, що кредитний договір був укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця в особистому кабінеті Позичальника, та підписаний Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Під час укладення Кредитного договору сторони погодились укласти Кредитний договір з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Позичальник не укладав кредитний договір шляхом підписання заяви-анкети тощо про приєднання до публічної пропозиції;

- всі дії щодо укладення Кредитного договору позичальник здійснював в інформаційно-телекомунікаційній системі в своєму особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця. Позичальник зайшов на веб-сайт Кредитодавця та зареєстрував на ньому свій особистий кабінет. Після цього, в своєму особистому кабінеті Позичальник заповнив свої анкетні дані, зазначивши наступні відомості: прізвище, ім`я, та по-батькові; адресу реєстрації та адресу фактичного проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків; відомості щодо документа, що посвідчує особу; адресу електронної пошти; номер телефону; номер банківської картки, на яку він хоче отримати кредитні кошти за кредитним договором шляхом безготівкового перерахування коштів; відомості щодо суми бажаного кредиту. На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви була додана Анкета клієнта, яка є витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця; до позовної заяви також додана Візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення договору. Повідомленням Нацкомфінпослуг від 13.02.2019 «Щодо порядку укладення електронного договору», встановлено, що для Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів;

- звертає увагу, що сторонами була дотримана вимога законодавства щодо письмової форми правочину, оскільки кредитний договір був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця в особистому кабінеті Позичальника, та підписаний Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»;

- під час укладення кредитного договору відповідач проходила відео-верифікацію, під час якої зазначила, що вона самостійно подала заявку на отримання кредиту; надала повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з її зображенням та зображенням документів, що були пред`явлені нею під час здійснення відео-верифікації; підтвердила, що на неї не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту; зазначила свій номер телефону НОМЕР_1 ; зазначила серію та номер свого паспорта НОМЕР_4 та дату його видачі; зазначила свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- щодо перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором, зазначає, що до позовної заяви була додана довідка, сформована в платіжній системі «Platon», та яка була надана ТОВ «Бізнес Позика» посередником ТОВ «ПрофітГід», який надає послуги на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020. Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного Договору цей Договір регулює відносини Установи з Клієнтом, згідно з якими Установа надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів, що надходять на користь Клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/ позик/ фінансових кредитів/ відсотків (інших платежів) за кредитами/ позиками/ фінансовими кредитами, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та/або перерахування грошових коштів. Також до позовної заяви був доданий оригінал довідки про перерахування коштів (файл з кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «ПрофітГід»);

- відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання Кредиту становить 6 600,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Тарифи за цим Договором є незмінними впродовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього Договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою. Згідно з п. 4.2.2. Кредитного договору сторони на момент укладення Договору встановили наступний графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. Встановлений вищезазначеним пунктом Кредитного договору графік платежів чітко передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту. Також обов`язок Відповідача щодо сплати зокрема комісії за надання кредиту передбачений у Паспорті споживчого кредиту до Кредитного договору, де також викладений графік платежів за Кредитним договором, який чітко передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту;

- відповідач здійснив платіж за Кредитним договором, знаючи про те, що він буде розподілятися, зокрема : на погашення його заборгованості за комісією за надання кредиту, та не заперечував проти цього протягом всього строку дії кредитного договору. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов Кредитного договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення Кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог Позивача щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, зокрема заборгованості за комісією за надання кредиту.

У відповіді на відзив представник позивача просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві також просила розгляд справи проводити без її участі та участі ОСОБА_1 .

Суд, з`ясувавши позиції та доводи сторін, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що 18.08.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , укладено договір № 498628-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмір 33 000, 00 грн. на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Пунктом 2.2 визначено, що кредит надається на строк 24 тижні, тобто до 02.02.2026.

Стандартна процентна ставка за кредитом, в день 1%, фіксована (пункт 2.4).

Пунктом 4.1. договору визначено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит шляхом безготівкового переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений в розділі 12 Договору.

Розділ 12 Договору містить реквізити та підписи сторін, серед яких зазначений номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 .

За інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 емітовано карту № НОМЕР_2 та випискою по цьому рахунку підтверджено надходження на неї коштів 18.08.2026 у сумі 33 000, 00 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо неукладення договору у письмовій формі т а погоджується із доводами представника позивача в цій частині, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

За положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Позивачем також долучено візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com.

Зазначені обставини підтверджуються відеофайлом, яким підтверджено, що під час укладення Кредитного договору ОСОБА_1 проходила відео-верифікацію, під час якої зазначила, що вона самостійно подала заявку на отримання кредиту; надала повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з її зображенням та зображенням документів, що були пред`явлені нею під час здійснення відео-верифікації; підтвердила, що на неї не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту; зазначила свій номер телефону НОМЕР_1 ; зазначила серію та номер свого паспорта НОМЕР_4 та дату його видачі; зазначила свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Будь-яких доказів, що особисті дані ОСОБА_1 були неправомірно використані третьою особою матеріали справи не містять. Крім того, стороною відповідача жодним чином не спростовано факт проходження вищевказаної відеоверифікації.

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

З договору позики вбачається, що у відповідності до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у смс-повідомленні, тому без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладений.

Відповідно до змісту довідки складеною ТОВ «Профітгід» вбачається, що ТОВ «Бізнес позика» 18.08.2025 о 20.12 здійснило переказ грошових коштів (номер транзакції 45553-71649-56564) на номер платіжної картки № НОМЕР_2 , емітент карти АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у сумі 33 000,00 грн, призначення переказу: перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. № 498628-КС-003 від 18.08.2025.

18.08.2025 ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 у розмірі 33 000 грн., що підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк».

Суд зазначає, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мала безперешкодну можливість надати суду докази про те, що транзакція з надходження коштів на її банківський рахунок у сумі 33 000, 00 грн. здійснена іншої, відмінної від позивача, особою. Зокрема, вона мала можливість здійснити запит до банку про деталізацію цієї транзакції та її контрагентів. Проте, сторона відповідача не скористалася таким правом, у зв`язку з чим саме лише посилання на неотримання кредитних коштів не заслуговують на увагу.

Будь-яких доказів щодо заволодіння цими грошовими коштами третіми особами внаслідок шахрайських чи інших протиправних дій до суду надано не було.

Відповідно до вищенаведеного, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі 127/33824/19.

Згідно розрахунку станом на 10.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 за договором № 498628-КС-003 від 18.08.2025 становить 104 588, 50 грн, яка складається : 32 670, 00 грн. заборгованість за кредитом; 50 638, 50 грн. - заборгованість по відсотках; 4 780, 00 грн. - заборгованість по комісії, 16 500, 00 грн. - заборгованість по штрафам.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договорів є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону України № 2120-IX від 15.03.2022р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, в тому числі на території Харківської області, що триває станом на теперішній час.

Зважаючи, що договір про надання кредиту укладений 18.08.2025, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахованих відсотків у розмірі 16 500, 00 грн. задоволенню не підлягають, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Пунктом 2.5 кредитного договору визначено сплату комісії за видачу кредиту у розмірі 6 600, 00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Суд звертає увагу, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Відтак, суд доходить висновку щодо неправомірності нарахування комісії за надання кредиту та враховуючи, що кошти які відповідач сплачувала в рахунок погашення заборгованості, скеровувались банком в тому числі й на погашення зазначеної комісії, суд вважає за необхідне зарахувати кошти сплачені на погашення комісії в рахунок сплати заборгованості за відсотками.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 4 780, 00 грн. задоволенню не підлягають, а сплачені 30.08.2025 відповідачкою кошти, які у розмірі 1 820, 00 грн. зараховані ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» як комісія, підлягають зарахуванню як кошти, сплачені на погашення заборгованості за відсотками.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за період з 18.08.2025 по 02.02.2026, тобто в межах строку дії договору, позивачем з дотриманням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», виходячи із 1%, нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 55 258, 50 грн. та враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості за відсотками на суму 4 620, 00 грн та погашення заборгованості за комісією на суму 1 820, 00 грн, яка підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за відсотками, загальна заборгованість за відсотками складає 55 258, 50 - 1820 - 4 620 = 48 818, 50 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 622,40 грн підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 514, 516, 524, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 81 488, 50 грн (вісімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень 50 копійок), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 074, 36 грн (дві тисячі сімдесят чотири гривні 36 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17.06.2026.

Головуючий І.М.Демченко