Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №396/1342/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1342/26

Провадження № 1-кп/396/199/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області кримінальне провадження № 12026121200000042 від 26.05.2026 року, відносно,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець с. Волкове, Братського району Миколаївської області, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , освіта середня, пенсіонер, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та ч.4 цієї статі сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Встановлено, що 25.05.2026 в обідній час (більш точного часу ні судом, ні досудовим розслідуванням встановлено) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийшла до домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , де проживає її рідна бабуся ОСОБА_6 та дядько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому перебуваючи в одній з кімнат вказаного домоволодіння, між ОСОБА_5 та її дядьком ОСОБА_7 виникла словесна суперечка, в ході якої у ОСОБА_8 виник раптовий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_7 правою рукою схопив металевий ковшик, який знаходився на печі та підійшовши до ОСОБА_5 наніс ним три удари в голову в область лобу останньої.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді рани в ділянці лоба ліворуч, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиннні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України визнав повністю та пояснив, що спричинив потерпілій ОСОБА_5 , тілесні ушкодження за обставин викладених в обвинувальному акті. Щиро кається у вчиненому. Просив призначити йому покарання у вигляді штрафу згідно санкції відповідної статті.

Потерпіла ОСОБА_5 , в судовому засіданні пояснила, що отримала тілесні ушкодження від ОСОБА_3 , за обставин викладених в обвинувальному акті.

Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, врахувавши думку прокурора, яким запропоновано дослідити докази у справі відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України, з`ясувавши думку обвинуваченого, який погодився дослідити докази в порядку запропонованому прокурором, після роз`яснення наслідків такого розгляду, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілої та оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки показання останнього повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах пред`явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 125 КК України, так як обвинуваченим 25.05.2026 року вчинено умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я потерпілій ОСОБА_5 .

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров`я, умови життя, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Згідно положенням ст. 12 КК України, скоєно кримінальний проступок.

Обставинами, що пом`якшують покарання передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, донат на ЗСУ в сумі 500 грн.

Обставинами, що обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується посередньо, пенсіонер, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, на "Д" обліку у лікаря - психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України слід призначити у межах санкції даної статті у виді штрафу.

При цьому суд вважає, що саме таке покарання, призначене судом обвинуваченому буде найбільш відповідати принципам та цілям призначення покарання і буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:

- металевий ковшик, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Новоукраїнського РВП - знищити.

- медична картка амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_5 , яку передано на зберігання ОСОБА_5 - залишити потерпілій ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1