Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №404/6499/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/6499/26

Номер провадження 3/404/879/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Кропивницький

Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгородній Євген Віталійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які були направлені з ДПП УПП в Кіровоградській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Фортечного районного суду м. Кропивницького надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

28.05.2026 року об 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно співмешканки гр. ОСОБА_2 , а саме вчинив сварку в ході якої заборонив потрапити до квартири, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. З наведеного убачається, що об`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов`язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання / або можливості настання / шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 173-2 КУпАП передбачає можливість застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при отриманні письмових пояснень і оформленні протоколу про адміністративне правопорушення суперечить інтересам особи на захист, щодо якої пред`явлено обвинувачення.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім`ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім`ї – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Надані на розгляд матеріали, у розумінні до вимог п. 14 ст. 1 Закону України « Про запобігання та протидію домашньому насильству», не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства вчиненого саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими могла завдаватись або завдана шкода психічному здоров`ю.

Інспектором при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено мотиви такої поведінки, чому чоловік не відчинив двері. Інспектором не з`ясовано хто саме перебував у квартирі на той момент, чи знаходились в ній інші особи. Чи була технічна можливість відчинити двері. Не відібрано письмові пояснення очевидців чи сусідів, які перебували з середини чи ззовні квартири. Таким чином, особа, що притягується до адміністративної відповідальності не вчиняє психологічне насильство в сім`ї, а лише вирішує побутові питання.

Сам факт звернення ОСОБА_3 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства.

Суду не надано жодних інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зокрема, документів та матеріалів, що містять інформацію про правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Дослідивши письмові матеріали адміністративного провадження, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького

Є. В. Завгородній