Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №176/1200/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1200/26

провадження №2/176/1407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючої-судді Волчек Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , товарна біржа «Дніпродзержинська», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просила ухвалити судове рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15 листопада 1999 року, укладеного між ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_1 , ОСОБА_8 з іншої сторони, який був зареєстрований Жовтоводським представництвом товарної біржи «Дніпродзержинська» за реєстраційним номером № 007/117-Ж.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що 15 листопада 1999 року вона уклала договір купівлі-продажу трикімнатної квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Квартира була зареєстрована у Жовтоводському БТІ 03 грудня 1999 року, що на той час не суперечило чинному законодавству.

Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу не здійснювалося, оскільки на момент укладення угоди, згідно з вимогами статті 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню, що і було зазначено в тексті договору.

Враховуючи, що сторони фактично виконали договір, позивач отримала майно у власність та користується ним, а відсутність нотаріального посвідчення не може бути підставою для невизнання дійсності договору, позивач вважає договір купівлі-продажу від 15 листопада 1999 року дійсним.

Ухвалою судді від 07 квітня 2026 року, відкрито провадження по вищезазначеній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст. ст. 274-279 ЦПК України без виклику сторін. Від відповідачів у запропонований ухвалою суду строк відзиву на позов не надходило. Про розгляд справи останній повідомлялась належним чином.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1,2 ст.4 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник на свій розсуд, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Згідно ч. 1 ст.13 Закону України «Про власність» об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Відповідно до договору купівлі-продажу майна від 15 листопада 1999 року між ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_1 , ОСОБА_8 з іншої сторони укладено договір купівлі продажу., згідно якого, трикімнатна квартира загальною площею 61.4 кв.м, житловою площею 36,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належала відповідачу на підставі договору міни нерухомого майна від 01.07.1999 року, зареєстрованого Жовтоводським БТІ, в реєстровій книзі № 20, стор. 66, реєстраційний № 66.

Договір купівлі-продажу укладено на виконання біржевої угоди, Жовтоводським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська» 15 листопада 1999 року за № 117-Ж.

03 грудня 1999 року договір купівлі – продажу зареєстровано Жовтоводським бюро технічної інвентаризації.

Слід зазначити, що нотаріусом договір не посвідчувався, оскільки на час його укладення ст.15 Закону України «Про товарну біржу» передбачала, що договір укладений на торговій біржі не потребує свого подальшого нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України (1963 року), діючого на момент укладення договору, якщо одна з сторін повністю, або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому випадку нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Частиною 3 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Отже, сторони виконали передбачені договором умови угоди, повністю оговорили усі істотні умови у тексті біржового договору. Всі зобов`язання за даним договором нерухомого майна сторонами виконані. Фактично позивач вступив у володіння і користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 .

На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися придбаним нерухомим майном та вчиняти щодо нього будь-які цивільно-правові угоди, оскільки договір міни не пройшов нотаріального посвідчення.

На підставі викладеного, суд вважає, що сторони виконали усі умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, які не порушують інтереси держави чи третіх осіб, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , товарна біржа «Дніпродзержинська», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15 листопада 1999 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з одного боку та ОСОБА_1 , ОСОБА_9 з іншої сторони, та який був зареєстрований Жовтоводським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська» за реєстраційним номером № 007/117-Ж.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК