Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №742/2952/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №742/2952/26

Суддя: Павлов В. Г.

Провадження № 3/742/640/26

Єдиний унікальний № 742/2952/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.

секретаря судового засідання Сірій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи – ФГ «Волошин», різноробочий; зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП–

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №942053 від 28.05.2026 р. ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов`язків, передбаченим чинним законодавством, щодо виховання, навчання, стосовно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зокрема, останній не опікується та не здійснює належного догляду над своїм сином, чим порушив вимоги ст.150 СК України.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, з огляду на таке.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає лише у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суд наголошує, що визначальною ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є не просто факт окремого проживання батька чи наявність сімейного конфлікту, а саме ухилення - тобто тривала, системна, протиправна бездіяльність, коли особа має реальну можливість виконати свій обов`язок, але свідомо не робить цього.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується виключно виною у формі прямого умислу. Відсутність умислу на позбавлення дитини батьківського піклування повністю виключає склад даного правопорушення.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Разом з тим, аналіз матеріалів справи свідчить, що мати дитини - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим дитина фактично перебуває під доглядом бабусі ОСОБА_3 , яка і звернулась із заявою до поліції.

Згідно з приписами ч.2 ст.251 та ст.255 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів. Суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення та відшукувати докази.

Як встановлено судом, єдиним матеріалом, наданим органом поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 , є письмова заява та пояснення самої заявниці ОСОБА_3 . Жодних інших доказів (актів обстеження умов проживання Служби у справах дітей, висновків психолога, довідок про стан здоров`я дитини, які б підтверджували вину батька) матеріали справи не містять.

Зі заяви ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 розпоряджається соціальними виплатами, призначеними на дитину відповідно до ст.36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте, на думку заявниці, витрачає її не в інтересах сина.

Суд звертає увагу, що питання контролю за належним виконанням батьківських обов`язків, перевірки умов проживання малолітньої дитини, цільового використання соціальних виплат, призначених на її утримання, а також визначення фактичного порядку участі батька у вихованні дитини належать до компетенції органів опіки та піклування і Служби у справах дітей.

Разом із тим, у межах даного провадження органом поліції не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт свідомого, систематичного ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

Сам по собі факт проживання малолітньої дитини разом із бабусею, а також пояснення останньої щодо неналежного виконання батьком своїх обов`язків, за відсутності актів обстеження умов проживання, висновків уповноважених органів, відомостей про стан здоров`я дитини, її матеріального забезпечення та інших об`єктивних доказів, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Принцип верховенства права та право на справедливий судовий розгляд вимагають, щоб будь-яке звинувачення особи у вчиненні правопорушення базувалося на законно отриманих доказах, а не на припущеннях чи емоційному сприйнятті сімейного конфлікту. Прагнення захистити права дитини чи задовольнити скаргу її родичів не звільняє органи поліції від обов`язку якісно, всебічно та професійно збирати доказову базу, а суд - від обов`язку залишатися неупередженим арбітром.

Надані суду матеріали не містять достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували факт ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків у розумінні ч.1 ст.184 КУпАП, а відтак провадження підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 3 Конвенції про права дитини, яка проголошує, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, та з огляду на встановлені обставини щодо фактичного проживання малолітньої дитини не з батьком, а з бабусею після смерті матері, суд вважає за необхідне повідомити Службу у справах дітей Прилуцької міської ради для здійснення перевірки умов проживання дитини, належного виконання батьківських обов`язків та вжиття заходів реагування в межах компетенції.

Керуючись ст.ст.247,283,284,294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.

Копію постанови направити до Служби у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області для проведення перевірки викладених обставин та вжиття заходів у межах компетенції.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови.

Суддя В.Г. Павлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua