Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №750/5681/26
Суддя: Григор'єв Р. Г.
Справа № 750/5681/26
Провадження № 3/750/1862/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор`єв Р.Г., дослідивши матеріали начальника ВАП УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В :
24 березня 2026 року о 06 год. 46 хв. водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. В.Дрозда (другорядна дорога) та виїжджаючи на просп. Миру (головна дорога) не надав переваги в русі велосипедисту ОСОБА_2 , який керував електровелосипедом Fiideo D4S рухався по просп. Миру зі сторони вул. Кільцева в бік вул. Тичини в результаті чого здійснив наїзд на велосипедиста. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 16.11 ПДР.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 24 березня 2026 року о 06 год. 46 хв. водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , та, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, а саме здійснивши наїзд на велосипедиста, місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 а ПДР.
В судове засідання, призначене на 16.06.2026, ОСОБА_1 не з`явився.
Зважаючи на те, що судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації цією особою права на захист, чим вона не скористалася, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , фотознімки, рапорт, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, переглянувши відеозапис з камер патрульних поліцейських, суд вважає, що в діях порушника вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно п.16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та переглянутого відеозапису з камер патрульної поліції, водій ОСОБА_1 24 березня 2026 року о 06 год. 46 хв. керував автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. В.Дрозда (другорядна дорога) та виїжджаючи на просп. Миру (головна дорога) не надав переваги в русі велосипедисту ОСОБА_2 , який керував електровелосипедом Fiideo D4S рухався по просп. Миру зі сторони вул. Кільцева в бік вул. Тичини в результаті чого здійснив наїзд на велосипедиста. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Факт вчинення ДТП також підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він підтвердив обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП від 15.05.2026, зазначивши, що був засліплений сонцем, через що не надав перевагу велосипедисту.
З наведеними доказами повністю узгоджуються письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , надані працівникам патрульної поліції, з яких вбачається, що 24.03.2026 близько 06 год. 50 хв. він їхав на електровелосипеді «Fiideo D4S» в м. Чернігові по просп. Миру в напрямку центра по правому краю проїзної частини дороги та, перебуваючи на перехресті просп. Миру та вул. Дрозда, боковим зором побачив, що на нього їде автомобіль, який не надав йому переваги в русі, через що допустив зіткнення. В результаті зіткнення він впав на проїзну частину дороги, було пошкоджено його велосипед. Зазначає, що ОСОБА_1 на місці пригоди запропонував у добровільному порядку компенсувати завдані збитки, тому вирішили не викликати працівників поліції. Проте, станом на 30.03.2026 ОСОБА_1 нічого йому не компенсував, факт збитків на місці пригоди сфотографував, а тому просить притягнути його до адміністративної відповідальності.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є повністю доведеною.
Відповідно до п. 2.10 а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП наступає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно п. 1.10 ПДР залишення місця дорожньо-транспортної пригоди — дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
З об`єктивної сторони склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Як вбачається з переглянутого відеозапису після скоєння наїзду на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 одразу зупинився, допоміг підняти частини велосипеду, який пошкодив. Згідно пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілого, ОСОБА_1 запропонував компенсувати збитки у добровільному порядку, факт яких ОСОБА_2 на місці пригоди зафіксував, а тому вони не викликали поліцію. Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 свідомо та умисно залишив місце ДТП з метою приховати адміністративне праівопорушення за ст. 124 КУпАП суду не надано.
За наведених обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його сімейний стан, майновий стан, ступінь його вини, і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 122-4, 124, 268, 283, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП – закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.
Суддя Р.Г. Григор`єв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua