Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №947/18578/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/18578/26

Провадження № 3/947/1950/26

17.06.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 650494 від 26.04.2026 року) –

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650494 від 26.04.2026 року, 26.04.2026 року о 13:25 год., за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, біля будинку № 150, водій ОСОБА_1 (далі – особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував автомобілем марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, порушена координація рухів та мови, після чого відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі.

За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Захисник Волканов Є.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 заперечував проти притягнення останнього до адміністративної відповідальності та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своєї позиції зазначав, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 у зазначений у протоколі час керував транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 . Сам по собі факт перебування особи біля транспортного засобу або поруч із ним не свідчить про здійснення нею функцій водія та не підтверджує обставину керування автомобілем. Крім того, захисник звернув увагу суду на те, що наявні у справі відеозаписи та інші матеріали не фіксують моменту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його зупинки працівниками поліції чи безпосереднього перебування останнього за кермом під час руху автомобіля. За відсутності належного підтвердження факту керування транспортним засобом неможливо вважати доведеним і статус ОСОБА_1 як спеціального суб`єкта правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У зв`язку з цим сторона захисту вважала, що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, а провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП

Суд, вислухавши доводи сторони захисту, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є факт керування транспортним засобом або перебування особи у статусі водія. Саме на орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов`язок доведення зазначених обставин належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, показаннями технічних приладів та засобів фото- і відеофіксації.

Разом із тим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та підлягає перевірці й оцінці у сукупності з іншими доказами. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який зазначав, що висновок про винуватість особи не може ґрунтуватися виключно на відомостях, викладених у протоколі працівником поліції.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 безпосередньо керував транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , у час та місці, зазначених у протоколі. Досліджені судом матеріали не містять відеозаписів руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його зупинки працівниками поліції під час керування автомобілем або інших об`єктивних даних, які б беззаперечно підтверджували виконання ним функцій водія.

Факт перебування особи поруч із транспортним засобом, за відсутності інших належних доказів, сам по собі не може свідчити про керування таким транспортним засобом. При цьому матеріали справи не містять пояснень свідків чи інших доказів, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля під час його руху.

Суд враховує, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння утворює склад адміністративного правопорушення лише за умови, що така відмова вчинена особою, яка керувала транспортним засобом або щодо якої належними доказами встановлено факт виконання функцій водія. За відсутності доказів зазначеної обставини сама по собі відмова від проходження огляду не може бути достатньою підставою для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний принцип презумпції невинуватості поширюється також на провадження у справах про адміністративні правопорушення карального характеру. Суд не вправі усувати недоліки доказування сторони обвинувачення або самостійно відшукувати докази винуватості особи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що надані органом поліції докази не підтверджують належним чином наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме факту керування транспортним засобом. Відтак відсутні належні правові підстави для висновку про доведеність його вини поза розумним сумнівом.

З огляду на викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.130, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.