Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №587/3896/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/3896/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Вортоломей І. Г.

Номер провадження 33/816/1283/26 Суддя-доповідач Клімашевська І. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Клімашевська І.В., за участю секретаря – Опанасенко Т.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності –адвоката Погрібної Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми клопотання адвоката Погрібної Тетяни Сергіївни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 15 листопада 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 15 листопада 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, за те, що він 12 жовтня 2024 року о 06 год. 38 хв. на дорозі Н07 Київ - Суми - Юнаківка біля звороту до с-ща Сад ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2102, н. з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу газоаналізатор Алкотестер Драгер 6810 ARBF 0423, проба позитивна становить 1,51 % проміле, тест №1892. Факт керування зафіксовано за допомогою відеореєстратора 70 mai_dash cam Pro Plus ee12, події зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського 801-01-004222, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Погрібна Т.С. подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Сумського районного суду Сумської області від 15 листопада 2024 року, скасувати дану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування пропущеного строку, захисник Погрібна Т.С. посилається на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився за відсутності ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови в день її прийняття він не отримував. 25 листопада 2024 року ОСОБА_1 , отримавши інформацію у відділку поліції про наявність штрафу та судового збору, самостійно сплатив відповідні суми з метою уникнення примусового виконання постанови. Водночас, сама по собі сплата штрафу не свідчить про обізнаність особи з повним змістом судового рішення та не підтверджує отримання копії постанови. Окрім того, ОСОБА_1 є військовослужбовцем і виконання службових обов`язків в умовах воєнного стану об`єктивного ускладнює можливість своєчасного звернення до суду. Як на момент ухвалення оскаржуваної постанови, так і протягом тривалого часу після її винесення, ОСОБА_1 виконував бойові завдання у районах проведення бойових дій, що об`єктивно унеможливлювало належний контроль за надходженням поштової кореспонденції та отримання судових документів. Вказані причини просить визнати поважними та поновити їй строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

В судове засідання призначене на 17 червня 2026 до апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлявся про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, клопотань про відкладення не подавав. Окрім того, в судовому засіданні захисник просила здійснити розгляд її клопотання про поновлення строку без участі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні адвокат Погрібна Т.С. підтримала своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи і доводи клопотання, вислухавши апелянта, апеляційний суд вважає, що вказане вище клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). При цьому належна правова процедура це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Правило дотримання встановленого процесуальною нормою КУпАП строку на звернення до суду з апеляційною скаргою має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення в апеляційній інстанції розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає заінтересованій особі, яка має право на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову судді суду першої інстанції, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати таку скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція апеляційного суду не здійснюється.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були, чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.

Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави; питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підста ви для поновлення строку; проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження; у кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності) (рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41).

«Доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд» (рішення від 12.07.2007 у справі «Станков проти Болгарії»), «під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк; суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення», а «…безпідставне поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Конвенції» (рішення від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47).

Тобто, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право, незважаючи на те, що ст. 294 КУпАП і містить положення щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку, оскільки строками, як зазначалось вище, визначаються часові межі існування правовідносин у адміністративному процесі, в яких повинно відбутися здійснення прав і виконання обов`язків учасниками (сторонами) провадження в справі про адміністративні правопорушення, а правові норми встановлюють не тільки «що» і «як» потрібно зробити, але і «в які строки», що є обов`язковим елементом поведінки відповідного суб`єкта судового провадження і виступає як один з показників правомірності юридичної діяльності учасників процесу.

У постанові по справі № 460/2933/24 від 6 квітня 2026 року Верховний Суд розглянув питання критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Так, у вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Суд зазначив, що під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Таким чином, Верховний Суд сформулював чіткий підхід, що поважними причинами пропуску строку можуть бути лише об`єктивні та непереборні обставини, які фактично унеможливлювали звернення до суду. Водночас організаційні труднощі, пов`язані з отриманням правничої допомоги, зміною адвокатів або пасивною поведінкою заявника, не визнаються такими причинами.

Так, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про судове засідання, яке було призначено на 15 листопада 2024 року ( а.с.11).

Копія постанови була направлена на його адресу разом з реквізитами для сплати штрафу та судового збору в день її винесення.

Крім того, ОСОБА_1 за постановою судді від 15.11.2024 сплатив штраф та судовий збір, що підтверджується довідками, які долучені до матеріалів справи ( а.с.16,17). До того ж, з вказаних довідок вбачається, що штраф та судовий збір було сплачено ним через Єдиний портал державних послуг «Дія», що само по собі свідчить, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування вказаної постанови як мінімум в день сплати штрафу- 25.11.2024.

Водночас, апеляційна скарга на вищезгадану постанову була подана 01.06.2026, тобто більше ніж через 18 місяців після її винесення.

На думку апеляційного суду, твердження захисника про те, що строк на апеляційне скарження пропущено з поважних причин не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, а саме клопотання не містить посилання на обставини та до клопотання не додано доказів того, що існували ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення самого заявника, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Отже, враховуючи відсутність доказів існування істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій пов`язаних з подачею апеляційної скарги, клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Погрібної Тетяни Сергіївни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 15 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКлімашевська І. В.