Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №314/3168/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/3168/25 Головуючий в 1 інст. Кононенко І.О.

Провадження №33/807/618/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Дужак М.В., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Дужак М.В. на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №377721 від 1 липня 2025 року, водій ОСОБА_1 , 1 липня 2025 року о 09 годині 08 хвилин, на автошляху траса М18, 263 км, керував транспортним засобом Hyundai Tucson державний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер» 6820, тест 2777, результат тесту 0,56 ‰, від додаткового огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Дужак М.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що вона є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів зазначила про відсутність у поліцейських законних підстав, передбачених ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» для зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 . При цьому, вказана причина зупинки в рапорті поліцейського, а саме проведення фільтраційних заходів не передбачена наведеним законом. Крім того, у поліцейських не було жодних підстав, передбачених ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» для проведення поверхневого огляду транспортного засобу. Разом із цим, встановленні поліцейським у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння не знайшли своє відображення на відеозаписі події.

Наголошує, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 одразу пред`явив поліцейським посвідчення офіцера для огляду та вказав, що є військовослужбовцем, а отже з огляду на положення ст. 266-1 КУпАП, його огляд мав бути проведений тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у ЗСУ.

Крім того стверджує про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією № 1452/735 від 9.11.2015 року, оскільки останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням алкотестеру Драгер 6820 без оформлення відповідного направлення, другий примірник Акту на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не видавався, що підтверджується відеозаписом події.

Наполягає, що в порушення вимог по використанню приладу Алкотест Драгер 6820, поліцейський після обрання мундштука, вставив його до приладу оголеними руками поза межами камери. Наведені дії можуть свідчити про можливість занесення забруднення до мундштука, зокрема частини, що призначена для торкання губами особи, що перевіряється. Отже, з огляду на істотні порушення вимог користування мундштуком до спеціального технічного приладу є вагомі підстави вважати його показники хибними.

У зв`язку із викладеним, просить скасувати постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2026 року. Ухвалити нову постанову, якою закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. №28), присутність його захисника – адвоката Дужак М.В., яка зазначила про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Під час апеляційного перегляду справи адвокат Дужак М.В. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Вказала, що під час огляду ОСОБА_1 він не заперечував вживання алкогольних напоїв напередодні, а тому в крові міг бути залишок алкоголю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши адвоката Дужак М.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №377721 від 1 липня 2025 року підтверджується:

- актом огляду на стан сп`яніння в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду за допомогою технічного приладу Alkotest DRAGER 6820 – позитивний, 0,56 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 5);

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6820, тест №2777 виготовленою о 09 год. 16 хв. 1 липня 2025 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, який складає 0,56 % проміле (а.с. 6);

- відеозаписом події (а.с.10).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.

Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції.

Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.

Так, з дослідженого суддею апеляційного суду відеозапису події, доданого до протоколу, вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai Tucson державний номер НОМЕР_2 , був зупинений поліцейським на блокпості. В ході перевірки документів водія та подальшого спілкування у поліцейського виникли підозри щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. За результатами візуального огляду ОСОБА_1 поліцейський оголосив виявлені у нього ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Алкотест Драгер». Згода ОСОБА_1 пройти запропонований огляд. Слідує особисте вилучення ОСОБА_1 мундштука для приладу «Драгер» з індивідуального пакування, який встановлений поліцейським до приладу.

Далі, зафіксовано як з дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 за згодою ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту – 0,56 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, зазначив про вживання ним напередодні алкогольних напоїв.

Отже, зміст оглянутого відеозапису повністю спростовує доводи сторони захисту про недотримання поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції 1452/735 від 9 листопада 2015 року.

Доводи апелянта про порушення поліцейськими порядку проведення огляду військовослужбовця ОСОБА_1 , який передбачений ст. 266-1 КУпАП, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз наведених положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП.

Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом, застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст.266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.

Відповідно до п.3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №32 12.01.2024 р., огляду підлягають військовослужбовці/ військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння).

Відтак, обов`язковою умовою для проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння саме посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, а не поліцейським, є виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або перебування на території військових частин (установ, закладів).

Згідно із ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Матеріали справи не містять та стороною захисту не надано суду доказів того, що під час зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 як військовослужбовець, виконував обов`язки військової служби. Навпаки, як вбачається з оглянутих відеозаписів, ОСОБА_1 , перебуваючи у цивільному одязі та цивільному автомобілі, був зупинений поліцейськими на блокпості траси М18 Харків Сімферополь (поза межами розташування військової частини), вказав, що проходить військово - лікарську комісію, що відповідно, не може бути розцінено як виконання обов`язків військової служби.

Отже, в даному випадку ОСОБА_1 як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому факт перебування його у статусі військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідність проведення огляду в особливому порядку. Сама ж по собі наявність у водія статусу військовослужбовця, за умови не виконання ним у цей час вказаних вище обов`язків, не є підставою для проведення його огляду спеціальними суб`єктами.

За таких обставин, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, працівники поліції правомірно застосували до нього загальний порядок проходження огляду на стан сп`яніння, передбачений ст.266 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суддя апеляційного суду відхиляє аргументи сторони захисту щодо проведення процедури огляду ОСОБА_1 з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду також вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.

Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно до приписів ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.

Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати право або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.

При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2024 року в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час події, яка зафіксована в протоколі за участю ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений на блокпості. Проте поліцейський під час спілкування з ОСОБА_1 виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім того, з огляду на предмет дослідження в рамках складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підстави зупинки не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу недотримання останнім вимог п. 2.9а ПДР.

На посилання сторони захисту про те, що відеозаписом події не зафіксовано складання письмового направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я слід зазначити, що ОСОБА_1 добровільного пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, з результатом проведеного огляду погодився.

Отже, з урахуванням згоди ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду, поліцейський не складав письмове направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я.

На твердження захисника про відсутність фіксації видачі ОСОБА_1 копії акту огляду на стан алкогольного сп`яніння слід зазначити, що відсутність відео фіксації саме складання наведеного документу, який містяться в матеріалах справи не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення та не є тією обставиною, яка впливає на кваліфікацію його дій.

Отже, суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Дужак Марії Василівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 314/3168/25