Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №605/169/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/169/26

Провадження №3/605/71/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2026 рокум.Підгайці

Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Кравчук В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 2 (м. Підгайці) ВП № 1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Лапшин, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, паспорт НОМЕР_1 , виданий Тернопільським МВ УМВС України 28.01.2000 року, до адміністративної відповідальності не притягався

за ч.1 ст.164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

08.05.2026 СПД №2 (м.Підгайці) ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено в Підгаєцький районний суд Тернопільської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст.164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 782401 від 30.04.2026, 22 квітня 2026 року о 17 год., ОСОБА_1 займався незаконною господарською діяльністю, а саме здійснив продаж спиртного напою, пластикову пляшку ємкістю 0,5 л. гр. ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив Закон України «Про державне регудювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»

У призначені судові засіданні 26.05.2026 та 16.06.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за зареєстрованим місцем проживання, про що є підтвердження в матеріалах справи.

У ст. 268 КУпАП визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч.1 ст. 164 КУпАП до таких не належить.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Враховуючи це, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши та перевіривши докази надані по справі на їх належність, допустимість й достатність у їх логічному взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП, виходячи з такого.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, із урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 782401 від 30.04.2026 працівниками поліції долучено:

- рапорт старшого інспектора чергового відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 22.04.2026 року, згідно з яким 22.04.2026 зі служби 102 надійшло повідомлення від працівника поліції ДОП Івана Підкови, про те що в с.Мужилів Підгаєцької ТГ виявлено гр. ОСОБА_2 , яка зберігала при собі пляшку об`ємом 0.5 л.із вмістом спиртосуміші та придбала її у громадянина на ім`я ОСОБА_3 (інші анкетні дані встановлюються) (арк.спр.3);

- рапорт ДОП СПД №2 ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Івана Підкови про проведення заходів щодо встановлення особи та місця проживання ОСОБА_1 (арк.спр.5);

- пояснення ОСОБА_2 від 22.04.2026, яка пояснила, що 22.04.2026 біля 17 год. вона пішла до жителя с.Мужилів на ім`я ОСОБА_3 та придбала у нього одну пластикову пляшку ємкістю 0,5 л, наповнену спиртом, за яку заплатила 60 гривень. Цю пляшку із спиртним вона добровільно видала працівникам поліції(арк.спр.4).

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 782401 від 30.04.2026 ОСОБА_1 зазначив, що продаж не здійснював (арк.спр.1).

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Диспозиція ч. 1 ст. 164-16 КУпАП передбачає відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України. Норма наведеної статті є бланкетною, оскільки відсилає до інших норм (правил).

Вказана диспозиція лише в загальному описує адміністративне правопорушення, не конкретизуючи його змісту, тобто є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила, та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

У протоколі серії ВАД № 782401 від 30.04.2026 працівником поліції здійснено посилання на порушення Закону України «Про державне регудювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» без зазначення конкретної норми, яка передбачає перелік заборонених видів господарської діяльності, що є порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

Із аналізу ч. 1 ст. 164-16 КУпАП вбачається, що об`єктом вказаного адміністративного порушення є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року № 4196-IX під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Обов`язковою ознакою господарської діяльності є її систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року) та отримання прибутку (постанова Пленуму Верховного Суду № 3 від 25.04.2003).

Отже, до загальних ознак господарської діяльності закон відносить не тільки факт надання послуг за винагороду, а й систематичність таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків, зв`язати їх, а також довести їх повторність. Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності правопорушника та отримання від такої діяльності прибутку, що свідчить про формальний підхід працівників поліції до з`ясування фактичних обставин справи та їх належного оформлення.І хоч до матеріалів справи у якості доказу долучено письмове пояснення свідка ОСОБА_2 , однак суд критично оцінює його неналежність, оскільки вказана особа у судовому засіданні не допитувалася та не попереджалася про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому ці письмові пояснення не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Разом з тим, навіть беручи до уваги письмові пояснення ОСОБА_2 , підтвердженим конкретною датою та часом є лише одиничний випадок, що мав місце 22 квітня 2026 року, що свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 відсутня одна з основних ознак господарської діяльності - систематичність (три і більше разів).

Крім того, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення, за версією працівників поліції, ОСОБА_1 здійснив продаж спиртного напою, однак у матеріалах справи відсутні результати дослідження даної рідини на вміст алкоголю, тобто доказів того, що ОСОБА_1 продав саме алкогольний напій немає, а тому висновок суб`єкта владних повноважень щодо продажу алкогольного напою ОСОБА_1 , на думку суду, є лише припущенням.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази передачі грошових коштів та докази вилучення таких коштів, що унеможливлює підтвердження факту купівлі-продажу, викладеного у протоколі.

Відповідно до ч.1 ст.265 КУпАП вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Відповідно до ч.6 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.

У протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено, що речі для тимчасового зберігання не вилучалися, однак в своїх письмових пояснення ОСОБА_2 зазначила, що добровільно видає працівникам поліції одну пластикову пляшку ємкістю 0,5 л, наповнену спиртним, проте даний факт документально не зафіксований. Відсутність квитанції (акта приймання-передачі) про здачу речових доказів на зберігання — це суттєвий недолік, який вказує на порушення порядку їх обліку та фіксації та позбавляє суд можливості вирішити долю речових доказів.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення (постанова Верховного Суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018).

Отже, достатніх, допустимих та достовірних доказів зайняття ОСОБА_1 видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, встановлена законом, які б поза розумним сумнівом доводили його вину, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та перебирати на себе функції обвинувача.

Статтею 129 Конституції України передбачено серед іншого, що однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з ч.3 цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-16 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у цій справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , то і судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 40-1, 164, 247, 283-295, 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164-16 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративногоправопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст.7 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Валентина КРАВЧУК