Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №588/897/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/897/26

Провадження № 3/588/287/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, працюючого головним інженером у ДП «Тростянецький Агролісгосп», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 09.05.2026 о 19 год. 38 хв. у м. Тростянець по вул. Леоніда Татаренка, 8А, керував транспортним засобом електроскутером TEILG без номерного знаку, потужністю НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив вину у вчиненому правопорушенні та пояснив, що 09.05.2026 їхав на електроскутері та його зупинили працівники поліції на виїзді з вул. Леоніда Татаренка. Рухався по тротуарній доріжці. Він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки електроскутер прирівнюється до велосипеда, не потребує реєстрації та наявності посвідчення водія. Також ОСОБА_1 зазначив, якщо суд визнає його винуватим, то просить не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки в користуванні його родини є автомобіль та більше ніхто не має посвідчення водія. Крім того, на підприємстві за ним закріплено службовий автомобіль та у зв`язку з виконанням службових завдань є необхідність керувати транспортним засобом.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Брайко Ю.В. також підтримала позицію підзахисного та вказала на відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки електроскутер не є механічним транспортним засобом, тому просила закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла підтвердження, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки та заборони для учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з вимогами п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, законодавець поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином ОСОБА_1 , будучи водієм, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за обставин, установлених судом, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661686 від 09.05.2026, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 2);

- рапортом помічника чергового ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області від 09.05.2026, в якому зафіксовані обставини щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (а.с. 3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.05.2026 (а.с. 5);

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову останнього від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 6).

Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він рухався по тротуарній доріжці суд зазначає таке.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 до моменту зупинення його працівниками поліції рухався по проїжджій частині вулиць м. Тростянець.

Крім того, Правила дорожнього руху поширюють свою дію також і на тротуари, адже спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху на всій території України.

Щодо доводів захисника про те, що електроскутер, яким керував ОСОБА_1 не є механічним транспортним засобом, тому останній не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.10 Правила дорожнього руху:

транспортний засіб це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

мопед двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

У Правилах дорожнього руху відсутнє визначення «електроскутер».

За змістом п 2.13 Правил дорожнього руху, до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає електричний колісний транспортний засіб як дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові по справі № 127/5920/22 від 15.03.2023, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Зважаючи на те, що електроскутер, яким керував ОСОБА_1 призначений для перевезення людей та вантажу і приводиться в рух за допомогою електричного двигуна, відтак на переконання суду цей електроскутер є транспортним засобом в розумінні статті 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до статті 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, та вважаю що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у визначеному в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП розмірі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення відповідно до статті 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. у дохід держави.

Керуючись статтями 33, 34, 40-1, 130, 268, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. у дохід держави.

Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного судом.

Постанова підлягає виконанню після набрання нею законної сили.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 17 червня 2026 року.

Суддя О. О. Огієнко