Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №308/8617/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8617/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Галамба М.В., звернулася до суду із вищевказаною заявою, вказавши заінтересованою особою ОСОБА_2 , в якому просить: видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав та покладення на нього обов`язків, а саме: заборонити ОСОБА_2 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 , наближатися ближче, ніж на 300 метрів до ОСОБА_1 ; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс - повідомлення) з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, строком на шість місяців.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_2 є її колишнім співмешканцем та батьком їхніх спільних дітей — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що останній систематично вчиняє щодо неї та дітей домашнє насильство психологічного характеру, яке полягає у моральному приниженні, нецензурних висловлюваннях, переслідуванні та погрозах фізичною розправою, при цьому свідками таких дій є діти. Посилається на те, що з приводу протиправних дій ОСОБА_2 неодноразово зверталася до органів поліції 04.02.2026, 09.03.2026 та 01.05.2026, однак існує реальний ризик продовження домашнього насильства щодо неї та дітей, у зв`язку з чим просить застосувати до кривдника обмежувальний припис.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Заявниця та представник заявниці в судове засідання не з`явилися, проте 15.06.2026 остання подала до суду заяву про розгляд справи без її та за заявниці участі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно поданої заяви вбачається, що ОСОБА_2 є колишнім співмешканцем заявниці та батьком їх неповнолітніх дітей.

Судом встановлено, що згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження 08.11.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області складено актовий запис про народження № 1583 щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце народження - м. Краматорськ Донецької області. Згідно витягу матір`ю дитини записана ОСОБА_1 , а відомості про батька внесено на підставі спільної заяви матері та батька про визнання батьківства від 08.11.2011. Батьком дитини зазначено ОСОБА_2 . Також судом встановлено, що 08.11.2011 до актового запису про народження внесено зміни у зв`язку з визнанням батьківства, внаслідок чого прізвище дитини змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Тобто, ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно довідка ВПО від 20.04.2022 № 2104-7000876965 встановлено, що ОСОБА_1 20.04.2022 взята на облік як внутрішньо переміщена особа.

Згідно Довідки ВПО від 26.04.2022 № 2104-7000978575 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.04.2022 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.

Відповідно до Довідки ВПО від 26.04.2022 № 2104-7000979333 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26.04.2022 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.

Згідно вищевказаних довідок ВПО фактичне місце проживання вказаних осіб за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що 01.05.2026 заявниця звернулася до Ужгородського районного управління поліції із заявою про вчинення щодо неї колишнім співмешканцем та батьком її дітей ОСОБА_2 протиправних дій, які, на її думку, мають ознаки домашнього насильства, переслідування, психологічного тиску та висловлювання погроз. Також встановлено, що зазначену заяву зареєстровано в журналі єдиного обліку Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за № 7750 від 01.05.2026.

Порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису визначений главою 13 розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких особи, які мають спільну дитину (дітей).

Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Звертаючись до суду із даною заявою про видачу обмежувального припису заявник посилається на те, що ОСОБА_2 неодноразово застосовував до неї психологічне насильство, в тому числі в присутності їхніх неповнолітніх дітей, про що нею неодноразово викликалися працівники поліції для захисту від домашнього насильства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, а також викладені ОСОБА_1 у заяві обставини, дії ОСОБА_2 по відношенню до заявниці є проявом психологічного насильства.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

За приписами ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Частиною 1 ст. 270 ЦК України визначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», n. 68177, «Enea v. Italy» (GC), n. 55182, «Idalov v. Russia» (GC), 91183.

Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK» наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця є постраждалою від дій заінтересованої особи, що мають ознаки домашнього насильства.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Суд розцінює вищенаведені дії ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 як прояв психологічного насильства.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру щодо заявниці, у зв`язку із цим заява про видачу обмежувального припису підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно з ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника (ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 13, 76-81, 259, 263-265, 350-5, 350-6, 350-8, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , громадянина України, паспорт громадянина України - НОМЕР_2 , Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 02.07.1998р., який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , строком на 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження:

-Заборонити ОСОБА_2 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Заборонити ОСОБА_2 , наближатися ближче, ніж на 300 метрів до ОСОБА_1 ;

-Заборонити ОСОБА_2 , вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс - повідомлення) з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

Встановити строк обмежувального припису шість місяців.

Про ухвалене рішення повідомити уповноважений підрозділ Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Закарпатській області (вул. Карпатської України, 10а, м. Ужгород, Закарпатська область) для взяття ОСОБА_2 , громадянина України, паспорт громадянина України - НОМЕР_2 , Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 02.07.1998р., який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , щодо якого видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Ужгородської міської ради (пл. Поштова, 3, Ужгород, Закарпатська область).

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.П. Іванов