Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №947/19571/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/19571/26

Провадження № 3/947/2046/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №654156 від 01.05.2026 року, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягненняОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №654156 від 01.05.2026 року, 01.05.2026 року о 08:02 годин на вул. Люстдорфська дорога, 114 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем Volkswagen Tiguanдержавний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», з явними ознаками наркотичного сп`яніння а саме: неприродна блідість обличчя, підвищена рухливість, жвавість ходи і мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовися.

Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 як порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, пам`ятка з ст. 268 КпАП України, роз`яснена, що підтверджується власноручним написом, свою вину не визнав та пояснив, що 01.05.2026 року, коли до нього під`їхали працівники поліції він не керував автомобілем, він стояв біля білого мікроавтобусу та розмовляв з двома чоловіками. До Них підійшла працівник поліції жінка, яка спочатку навіть не назвалася. Сразу почала вимогати надати документи, він запитав, а що трапилось, працівник поліції пояснила йому, що він порушив правила ПДР, він запитав, а де докази, що він взагалі керував, автомобіль його закритий стоїть на парковці. Працівник поліції пояснила, що є запис та щоб не гаяти час, нехай надасть документи та посвідчення водія. Він неодноразово показував працівнику поліції посвідчення водія через дію, на що лейтенант поліції відповіла, що вона його не побачила як слід. Що зараз буде розглядатися постанова за ч.1 ст. 122 за порушення ПДР, він запитав на підставі чого, до них підійшов інший працівник поліції, почав йому роз`яснювати, що відбувається, але працівник поліції жінка, перервала його та сказала, щоб він не втручався. Він знову показав працівникам поліції своє посвідчення водія, працівник поліції жінка пояснила, що вже пізно і зараз буде розглядатися постанова за ст. 126 ч.1 КУпАП. Він взагалі не розумів, що відбувається, ніяких постанов йому не надали, лейтенант ОСОБА_2 розмовляла з ним на підвищенних тонах, нічого не пояснювала, він жодного разу не говорив, що він керував автомобілем, говорив, що не керував. Коли він запитав чи він вільний, працівник поліції ОСОБА_2 повідомила його, що в нього ознаки наркотичного сп`яніння, він пояснив, що він нічого не вживає і такого бути не може, що він не керував автомобілем, на що працівник поліції сказала йому, чи він поїде на вул.. Воробйова до лікарні, він взагалі нічого не розумів, працівник поліції майже кричала на нього, провокувала його. Відмовився пройти огляд, так як вважав, що працівники поліції до нього просто підійшли коли він розмовляв з чоловіками, так як він не керував автомоілем. Просив суд закрити провадження по справі відносно нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За усним клопотанням ОСОБА_1 судом в судове засідання на 15.06.2026 року викликався працівник поліції інспектор 2 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Мозгова В.А., яка в судове засідання не прибула, причини неявки не повідомила.

Від ОСОБА_1 інших клопотань не надійшло, тому суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними доказами по справі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 суд дійшов наступних висновків.

Згідно пункту 2.9.а Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Невиконання вказаних Правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року, самокати та моноколеса відносяться до транспортних засобів.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

При цьому, кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу статей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: 1) керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого); 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп`яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння.

У постанові від 20 лютого 2019 по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).

Досліджений в судовому засіданні відеозапис з місця події містить підтвердження обставин спілкування між поліцейськими та ОСОБА_1 .. Проте, цей відеозапис не містить факт фіксування керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а отже можливість визнання останнього водієм, який може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.

Зазначеним відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 стоїть біля білого мікроавтобусу та розмовляє чоловікми, до нього підходить працівник поліції жінка, яка не називається та на підвищеному тоні просить ОСОБА_1 надати документи, він запитує, що трапилося, працівник поліції відповідає, що він порушив ПДР, ОСОБА_1 запитує коли, якщо він стоїть чи є підтвердження тому. Працівник поліції відповідає що є запис, ОСОБА_1 запитує, чи можно її переглянути, до них підходить ішій працівник поліції пояснює ОСОБА_1 , стовно відеозапису. Лейтненат ОСОБА_2 просить надати посвідчення водія, ОСОБА_1 тричі показує їй посвідчення через дію, показує іншому працівнику поліції, на що ОСОБА_2 відповідає, що вона плохо побачила посвідчення. Потім пояснює, на підвищеному тоні, що зараз буде розглядатися постанова за порушення ПДР за ч.1 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_1 стоїть розгублений, поводить себе адекватно, після цього працівник поліції ОСОБА_2 повідомляє, що зараз буде розглядатися постанова за ч.1 ст. 126 КУпАП, так як ОСОБА_1 не надав посвідчення водія, він відповідає, що він неодноразово показував посвідчення через дію їй та її колезі. До них підходить другий працівник поліції, ОСОБА_1 йому говорить, я же надавав посвідчення, знову показує посвідчення, працівник поліції знову починає спілкуватися з ОСОБА_1 , але лейтенант ОСОБА_2 перериває його, на підвищеному тоні та говорить, щоб він не втручався, коли вона розглядає матеріали. Оголошує ОСОБА_1 , що зараз вона буде розглядати постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП, тая як вона плохо розглянула його посвідчення водія. Після цього ОСОБА_1 запитує, чи він вільний, що взагалі відбувається, чи може він отримати постанови, щоб їх оскаржити, на що лейтенант ОСОБА_2 повідомляє, що в нього вона вбачає ознаки наркотичного сп`яніння, що потрібно їхати на медик огляд, ОСОБА_1 запитує які ознаки, які наркотики, я взагалі нічого не вживає, працівник поліції починає тиснути на ОСОБА_1 , продовжує розмовляти з ним на підвищеному тоні, кричить. ОСОБА_1 виглядає розгубленим, поводитьсебе адекватно, запитує,що відбувається, які наркотики, працівник поліції запитує ви їдете чи ні, він відповідає ні, бо він не розуміє, що відбувається, працівник поліції пояснює, що зараз буде складено протокол за ст.. 130 КУпАП за відмову, чи потрібен йому протокол, якщо ні, то він може йти пішки, керувати автомобілем йому заборонено. Працівники поліції сідають в машину і починають складати документи на ОСОБА_1 .. Відносно ОСОБА_1 складається протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження медичного огляду, тобто відеозаписом повністю підтверджені обставини, викладені ОСОБА_1 у судовому засіданні та спростовують обставини, викладені у протоколі. На відеозапису ЕПР1 №654156 ОСОБА_1 ст.. 130 + чат.mр4 04.05.2026 15.09 Файл МР4 23846 КБ вбачається, що автомобіль працівників поліції рухається між домами, проїзжає по дорозі автомобіль, працівники поліції починають рух за ним, встановити автомобіль та його державний номер з відеозапису, та хто керує не можливо, коли працівники поліції виїжджають на дорогу, по дорозі рухаються два автомобілі білий та темний, номерних знаків та водієв не видно.

Будь-які інші докази, які б спростовували наведені обставини, викладені учасниками провадження в матеріалах справи відсутні.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б давали об`єктивні підстави вважати, що 01.05.2026 року о 08.02 годин у м. Одесі по вул. Люстдорфська дорога, 114, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Volkswagen Tiguanдержавний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння та від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, тобто викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

За таких обставин, в матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому недоведеним є факт, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вказане в протоколі правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки без підтвердження факту, що останній керував транспортним засобом, не утворюється склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, свідки під час складання протоколу не залучались.

Пунктом 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.130, п. 1 ч. 1 ст.247, 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.

Суддя Г. В. Войтов