Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №688/1503/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1503/26

№ 1-кп/688/174/26

Вирок

Іменем України

16 червня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 42026242250000027 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жолудки Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, неодруженого, з професійно-технічною освітою, раніше судимого, востаннє вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.11.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 року, звільнений 22.10.2021,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,

встановив:

1.Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення.

Відповідно до статті 65 Конституції України та статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військовий облік усіх військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», персонально-якісний облік військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно військовозобов`язаних, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку, військовозобов`язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» на загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на час воєнного стану.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Відповідно до пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно військовозобов`язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Так, ОСОБА_4 19.01.2026 о 16:35 год отримав під особистий підпис повістку № 649 для постановки на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 та попередження про кримінальну відповідальність у разі неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з адресою: АДРЕСА_3 у термін до 21.01.2026 для уточнення облікових даних, проходження медичної комісії, визначення ступеню придатності до військової служби та постанови на облік.

Незважаючи на свою обізнаність в обов`язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних Сил України, ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вимог статті 65 Конституції України та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув у термін до 21.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , про причини своєї неявки не повідомив.

Тим самим, ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, ухилився від військового обліку після попередження, зробленого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 337 КК України.

2.Відомості про укладену угоду.

16 червня 2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з цією угодою, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України.

Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та узгодили ОСОБА_4 міру покарання за ч. 1 ст. 337 КК України у виді штрафу в розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

3.Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, положення закону, якими суд керувався.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України – ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого пояснив, що є всі підстави для визнання винуватості, йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та просив затвердити означену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 337 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

4.Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий, востаннє вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.11.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 року, звільнений 22.10.2021, не перебуває під динамічним спостереженням у лікаря психіатра КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», перебуває під динамічним спостереженням у лікаря нарколога КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», на обліку в Шепетівському районному відділі № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області не перебуває. Згідно висновку експерта №195 від 24.03.2026 ОСОБА_4 на період інкримінованого йому кримінального правопорушення виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, на період інкримінованого йому кримінального правопорушення усвідомлював свої дії, міг керувати ними і відповідати за них, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує, за своїм психічним станом не представляє суспільної небезпеки для самого себе та інших осіб, а також не здатний спричинити істотної шкоди.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

5.Призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання, судом повинні враховуватись ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання у відповідності до вимог ст. 66, 67 КК України.

Із врахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 374, 469, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42026242250000027, укладену 16 червня 2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: оригінал розписки з повістки №649 від 19.01.2026 врученої ОСОБА_4 та оригінал попередження про відповідальність від ухилення від військового обліку №9/863 від 19.01.2026 видане керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , відеозапис з нагрудного відеореєстратора працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , які 19.01.2026 близько 16 год 32 хв фіксували вручення повістки та попередження для ОСОБА_4 , що міститься на оптичному диску (CD-R), що зберігаються у матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_6