Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №672/613/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/613/26

Провадження №2-а/672/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №7902 від 14.04.2026 про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 14.04.2026 щодо неї як старости села Лісогірка Городоцької міської ради винесено постанову № 7902 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000,00 гривень. Зазначену постанову вона отримала 23.04.2026.

Із даною постановою не погоджується оскільки її не було належним чином повідомлено про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Внаслідок цього вона була позбавлена при розгляді справи про адміністративне правопорушення права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тощо. Окрім цього, при винесенні оскаржуваної постанови ОСОБА_3 не дослідив всі обставини та прийшов до помилкового висновку, що вона умисно порушила абз.11 ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, абз.3, 4, 5 п.32, п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, абз.6, 8, 14 ст. 15 Закону України «Про оборону України» через що незаконно притягнув її до адміністративної відповідальності. Звертає увагу, що нею вжито всі можливі заходи, щоб у встановлені строки виконати розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . З цих підстав просить скасувати незаконну постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. 05.06.2026 подав на адресу суду пояснення з додатками, зазначивши, що заперечує щодо позовних вимог.

Суд, оголосивши позовну заяву, дослідивши надані суду докази встановив.

ОСОБА_1 є старостою села Лісогірка Городоцької міської ради, яке увійшло до Городоцької міської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області.

14.04.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_3 щодо старости села Лісогірка Городоцької міської ради винесено постанову №7902 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34000,00 гривень.

Зазначену постанову ОСОБА_1 отримала 23.04.2026, про що міститься відповідна відмітка у постанові із підписом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частинами 2, 3 ст.79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався та відзив не подав. Одночасно, 05.06.2026 на адресу суду представником відповідача подано пояснення в яких відповідач зазначив, що заперечує щодо позовних вимог.

Суд звертає увагу, що додані до пояснень докази, не можуть бути прийняті судом до розгляду, оскільки вони не подані у встановлений законом та судом строк та без обґрунтування неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від особи, що їх подає (ч.8 ст.79 КАС України).

Норми права, які застосував суд.

Так, у частині 2 статті 19 Конституції закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 належним чином завчасно повідомлена про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначена обставина, на яку посилалась позивачка у позовній заяві, не спростована відповідачем. Адміністративна справа розглянута відповідачем за відсутності ОСОБА_1 ..

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч.1 ст.268 КУпАП).

Таким чином, судом встановлено, що розгляд справи відбувся за відсутності позивачки, яку при цьому не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, час та місце розгляду справи суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а. Верховний Суд дійшов висновку, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Окрім цього, суд звертає увагу, що при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП уповноважена особа не переконалась у наявності в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу. Це означає, що особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх наслідки та свідомо бажала їх настання або свідомо допускала їх.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ставиться у вину невиконання розпоряджень т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №134 від 09.02.2026, №143 від 10.02.2026, №160 від 17.02.2026 про виклик та забезпечення прибуття військовозобов`язаних, що є порушенням абз.11 ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, абз.3, 4, 5 п.32, п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, абз.6, 8, 14 ст. 15 Закону України «Про оборону України».

Одночасно, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не враховано вжиті ОСОБА_1 заходи на виконання зазначених розпоряджень щодо виклику та забезпечення прибуття військовозобов`язаних у встановлені дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачкою до матеріалів справи надано докази виконання вищевказаних розпоряджень, а саме акти про відсутність особи за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання №14 та №15 від 23.02.2026, №17 від 02.03.2026, які надіслані до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про їх отримання уповноваженою особою.

На спростування зазначених доказів відповідачем доказів не надано.

Зазначені обставини виключають наявність умислу в діях ОСОБА_1 на невиконання розпоряджень т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №134 від 09.02.2026, №143 від 10.02.2026, №160 від 17.02.2026, та, як наслідок, притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Таким чином, суд констатує, що оскільки ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи про адміністративне правопорушення та відповідачем не доведено умисність її дій щодо невиконання розпоряджень т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №134 від 09.02.2026, №143 від 10.02.2026, №160 від 17.02.2026, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Розподіл судових витрат у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачкою сплачено судовий збір у сумі 665,60 грн.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивачки, судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись статтями 139, 246, 255, 268, 286 КАС України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №7902 від 14.04.2026 тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 17.06.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК