Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №944/2586/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2586/26

Провадження №3/944/1377/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворів матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

ч. 1 ст. 184 КУпАП,

встановив:

згідно з протоколу про адміністративне правопорушення від 06.05.2026 серії ВАД №992703, 29.04.2026 близько о 09:45 год., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання батьківських обов`язків передбачених ст. 150 СК України, внаслідок чого малоліиній син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на перерві на шкільному подвір`ї Бірківської ЗЗСО І-ІІІ ст на грунті неприязних відносин шарпав за верхній одяг, штовхав, бився з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю останнього. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні пояснила, що спілкувалася з сином, який повідомив, що не хотів ображати ОСОБА_3 та конфлікт був двосторонній. Вказала, що вона робить усе можливе для виховання дитини. Син відвідує спортивну секцію та ніколи не порушував шкільну дисципліну. Звернула увагу суду на те, що згідно характеристики за місцем проживання, вона зарекомендувала себе як любляча, відповідальна та дбайлива мама.

Захисник адвокат Короїд Ю.М. просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позиції вказав те, що обставини, викладені у протоколі, не містять жодних доказів ухилення від виконання батьківських обов`язків, бездіяльності або ігнорування виховного процесу сина, відмови від участі у вихованні сина, відсутності контролю протягом тривалого часу, причинного зв`язку між діями/бездіяльністю матері та подією, що сталася між її сином та ОСОБА_3 . Фактично протокол ґрунтується лише на поведінці малолітньої дитини, що саме по собі не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Стаття 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» не встановлюють презумпції вини батьків у разі разового конфлікту між дітьми та не ототожнюють таку подію з ухиленням від виконання батьківських обов`язків. Зазначив також те, що з огляду на матеріали справи, конфлікт між хлопцями має взаємний характер.

Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали справи, суддя виходить з наступного.

На підставі частиною другою статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статті 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Як вбачається зі статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 252 КУпАП, встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно частини другої статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладення такого обов`язку на суд не передбачено.

Згідно положень статті 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частини першою статті 184 КУпАП, виражається в ухиленні (умисне або необережне) батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відтак для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за чатиною першою статті 184 КУпАП необхідно встановити наявність у її діях ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.

Відповідно з наданою ОСОБА_1 характеристикою Івано-Франківської селищної ради, остання виховує двох дітей, без шкідливих звичок, користується повагою серед сусідів та односельчан. Вона приділяє максимум уваги всебічному розвитку дітей, забезпечуючи їх базові потреби та створюючи комфортні умови для зростання. Вказані обставини спростовують ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків.

До того ж, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні докази, які б підтверджували ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

Вирішуючи справу, суддя зазначає, що участь дитини в конфлікті в школі не завжди свідчить про невиконання матір`ю батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Суддя наголошує, що згідно з письмових пояснень ОСОБА_4 (матері ОСОБА_3 ), наявних в матеріалах справи, в момент конфлікту діти перебували у навчальному закладі. А під час перебування дітей у закладі освіти відповідальність за життя та здоров`я дітей, відповідальність за шкільну дисципліну, в тому числі серед учнів, протягом усього часу, коли учні перебувають у школі або навіть за її межами, але під опікою школи, покладається також на керівника та інших працівників закладу освіти.

Таким чином, аналізуючи надані пояснення та досліджені матеріали справи, факту неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків встановлено не було, як і не встановлено умислу на вчинення вказаного правопорушення.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.

За частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися виключно від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично самим судом.

Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Враховуючи сукупність наведених обставин, а також, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 1, 7, 9, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, суддя,

постановив:

провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Юрій КОЛТУН