Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №336/9604/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/9604/25

Номер провадження: 1-кп/336/681/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) № 12025082080000900 від 11.06.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, Українця, не одруженого, який має середню освіту, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

25.05.2025 приблизно о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись по вулиці Липовецькій в місті Запоріжжі, тримаючи в руках раніше викрадений мобільний телефон «Samsung» моделі «АЗ», побачив у чохлі-книжці, банківську картку АТ КБ «Приват банк» N? НОМЕР_1 , видану на ім?я потерпілого ОСОБА_6 .

В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення офіційного документу, а саме банківської карти. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення банківської картки АТ КБ «Приват банк» N? НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що картка є офіційним документом, використовується для ініціювання переказу коштів з банківського рахунку та за її допомогою можливе знаття грошових коштів з банківського рахунку, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, привласнив офіційний документ, а саме банківську картку АТ КБ «Приват Банк, N? НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_6 .

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Також, 25.05.2025 приблизно о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись по вулиці Липовецькій в місті Запоріжжі, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України N? 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та продовженого до 07 серпня 2025 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав у потерпілого ОСОБА_6 :

- мобільний телефон фірми «Samsung» моделі «А3», який матеріальної цінності не представляє, в чохлі якого перебували банківська картка АТ КБ «Приват банк» з № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 .

Використовуючи вищевказану банківську картку, ОСОБА_4 отримав доступ до іншої банківської картки АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_4

В подальшому, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах дії воєнного стану, отримавши доступ до банківських рахунків банку АТ КБ «Приват банк», які належать потерпілому ОСОБА_6 , прив?язав їх до свого мобільного телефону, після чого здійснив таємне викрадення коштів, таким чином:

- 25.05.2025 в період часу з 11:37 години по 14:08 годину шляхом зняття готівки у банкоматі АТ КБ «Приват банк» «CAZA9102» на загальну суму 18 500 гривень 00 копійок, який розташовано за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Спартака Маковського, будинок 9;

- 25.05.2025 о 16:07 годині, 16:18 годині, 16:19 годині, 16:20 годині, 20:17 годині, 20:18 годині шляхом здійснення покупок зі зняттям готівки у магазині ТОВ «АТБ-Маркет» на загальну суму 16 250 гривень 20 копійок за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Спартака Маковського, будинок 3;

??25.05.2025 о 16:41 годині, 16:44 годині, 16:45 годині, шляхом здійснення покупок зі зняттям готівки у магазині ТОВ «Сільпо-фуд» на загальну суму 14 101 гривня 17 копійок за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 74;

??25.05.2025 о 17:49 годині шляхом здійснення покупки у магазині «Produktiv - 111 m. Zaporizhzh» витратив 75 гривень 00 копійок.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та надав покази, які повністю узгоджуються із зазначеними у обвинувальному акті, а саме: вказав місце, час і спосіб, мотиви вчинення кримінального правопорушення.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що 25.02.2025 року йшов по вул. Липовецькій в м. Запоріжжі, побачив потерпілого, як у нього випав телефон з кишені, телефон схопив, щоб ніхто не бачив. В чохлі телефону знайшов банківську картку та аркуш паперу на якому вказаний пін-код. Підійшов до банкомату змінив фінансовий номер картки на свій номер телефону, змінив пін код картки та протягом декількох годин з цієї картки зняв у банкоматах міста Запоріжжя, кошти на загальну суму 48926,37 грн. Кошти витратив на власні потреби.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, ним подано заяви про розгляд справи без його участі. Окрім того, у заяві потерпілий вказав, що викрадені кошти йому повернуті, матеріальних претензій до обвинуваченого він не має, просить його суворо не карати та призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. Заперечень не заявлено.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого, постановами про визнання речових доказів, довідкою про витрати на проведення експертизи та іншими.

Вина обвинуваченого повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення злочину за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій, то суд виходить з такого.

Незважаючи на не оспорювання обвинуваченим своєї винуватості, обов`язок відносно правильної кримінально-правової кваліфікації його дій покладається на суд.

Перевіривши правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , суд прийшов до висновку, що його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів, та таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Мотиви призначення покарання.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.

У судових дебатах прокурор ОСОБА_3 просила призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік, за ч. 4 ст. 185 КК України позбавлення волі строком 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання строком на 5 років із застосуванням ст. 75 КК України.

Захисник ОСОБА_5 просив при призначенні покарання врахувати щире каяття обвинуваченого, відшкодування шкоди потерпілому у більшому розмірі ніж вказано у обвинувальному акті та призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Обвинувачений просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, щиро розкаявся у вчиненому.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії проступку та тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (щиро розкаявся, вину визнав у повному обсязі, відшкодував шкоду), особу обвинуваченого.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України – вчинення злочину відносно особи похилого віку.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди).

З урахуванням вищевикладених обставин, приймаючи до уваги обставини, що пом`якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання, з урахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого, його вік, суд призначає покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України вважає за необхідне остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком 5 років.

Ураховуючи, обставини вчинення злочину, інформацію про обвинуваченого, суд вбачає підстави для застосування вимог ст. 75 КК України та призначення покарання з іспитовим строком 2 роки.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Вирішення питань про судові витрати і речові докази.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід не обирався обвинуваченому.

Витрати відсутні по справі.

Питання щодо речових доказів, судом вирішується у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368–371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_4

-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеженння волі строком 1 рік;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбалення волі строком 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (роки).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази:

- паперовий конверт з диском з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «Візаві» - залишити в матеріалах справи.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1