Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №308/7662/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7662/26

3/308/2651/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

не працюючого, який проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 18.05.2026 року о 12.00 год. траса М-06 (803 км.), керував транспортним засобом марки «SКОDA», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом за рішенням суду від 25.09.2025 року, порушення вчинено повторно протягом року, постанова серії ЕНА №6166929, чим порушив п.2.1.а. ПДР, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

Розгляд справи було призначено на 03.06.2026, при цьому в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив. 03.06.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Конюшко Д.Б., який діє на підставі договору про надання правової допомоги №10/09/25-ЮП/ІL від 10.09.2025 поступило клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки до захисту, або проведення судових засідань по справі в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Враховуючи подане клопотання захисника судове засідання було відкладено на 15.06.2026.

Крім того, постановою судді від 03.06.2026 у задоволенні клопотання адвоката Конюшко Дениса Борисовича про участь в режимі відеоконференції у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - відмовлено.

09.06.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Конюшко Д.Б. поступило клопотання, в якому вказує, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є незаконним, а провадження у справі таким, що підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що поліцейськими було винесено постанову (складено протокол) за ч. 5 ст. 126 КУпАП у зв?язку з тим, що ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, вчинивши таке порушення повторно протягом року. Підставою для такого висновку працівники поліції визначили наявність постанови суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 КУпАП та позбавлення його права керування.

Проте, такі висновки поліцейських прямо суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки рішення про позбавлення права керування на момент зупинки транспортного засобу не набрало законної сили. Постанова суду першої інстанції у справі за ст. 130 КУпАП була оскаржена в апеляційному порядку у встановлені законом строки (справа №303/4210/25, суддя Закарпатського апеляційного суду - Бисага Т. Ю.).

Оскільки на момент зупинки та складання матеріалів за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а згодом і за ч. 5 ст. 126 КУпАП, постанова про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не набрала законної сили, юридичного факту позбавлення особи права керування не існувало.

Більше того, після вилучення основного посвідчення водія ОСОБА_1 було видано тимчасове посвідчення (дозвіл) на право керування транспортним засобом.

Згідно з Порядком тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення (затв. Постановою КМУ № 1086), тимчасовий дозвіл надає особі право на керування транспортним засобом до винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили.

Враховуючи те, що остаточного судового рішення, яке б набрало законної сили та яким би ОСОБА_1 було позбавлено права керування, на момент складання оскаржуваних матеріалів не існувало, а сам водій мав дійсне тимчасове посвідчення водія, він керував транспортним засобом правомірно, відповідно в його діях відсутня об`єктивна сторона правопорушення. Просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

У судове засідання 15.06.2026 ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав. Також не з`явився в судове засідання і захисник Аксьома Б.В., при ьому подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому враховуючи наведене та вимоги ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розгляд справи проводити без його участі, та захисника.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно п.2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частинами 1-4 стаття 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

За керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668960 від 18.05.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та з якого вбачаються обставини вчиненого правопорушення; довідкою заступника начальника ВП №1 Ужгородського РУ ГУНП в Закарпатській області, в якій зазначено, що згідно облікових даних інтегрованої інформаційно-пошукової системи «Адмінпрактика» останній притягався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, постанова серії ЕНА №6166929; витягом інформаційно-пошукової системи щодо ОСОБА_1 , в якій наявна інформація про винесення постанови ЕНА 6166929 від 17.11.2025 відносно останнього за ч.4 ст. 126 КУпАП, та про накладення стягнення; копією постанови Мукачівського міськрайонного суду від 25.09.2025 по справі №303/4210/25 згідно якої ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування на 1 рік.

Також до матеріалів справи додано довідку заступника начальника ВП №1 Ужгородського РУ ГУНП в Закарпатській області, з якої слідує, що ОСОБА_1 посвідчення водія отримував НОМЕР_2 , статус – вилучений.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки такі оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо посилань захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки рішення про позбавлення права керування на момент зупинки транспортного засобу не набрало законної сили (постанова суду першої інстанції у справі №303/4210/25 за ст. 130 КУпАП була оскаржена в апеляційному порядку), такі на переконання судді безпідставні, та спростовуються дослідженими доказами.

Згідно протоколу слідує, що ОСОБА_1 18.05.2026 року о 12.00 год. траса М-06 (803 км.), керував транспортним засобом марки «SКОDA», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом за рішенням суду від 25.09.2025 року, порушення вчинено повторно протягом року, постанова серії ЕНА №6166929, чим порушив п.2.1.а. ПДР.

Також, доданою до протоколу довідкою заступника начальника ВП №1 Ужгородського РУ ГУНП в Закарпатській області М. Пальок від 25.05.2026, та витягом з інформаційно-пошукової системи підтверджується, що згідно облікових даних інтегрованої інформаційно-пошукової системи «Адмінпрактика» ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, постанова серії ЕНА №6166929 від 17.11.2025 та накладено штраф в розмірі 20400 грн.

Крім того, будь-яких даних, що вказана постанова за ч.4 ст. 126 КУпАП була оскаржена та скасована матеріали справи не містять.

Беручи до уваги наведене, доводи сторони захисту щодо оскарження постанови суду у справі №303/4210/25 відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП жодним чином не спростовують висновків про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Під час розгляду справи не встановлено яких-небудь даних, які б давали підстави вважати, що працівники поліції були упереджені при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тому, приходжу до висновку, що працівники поліції при виконанні своїх функціональних обов`язків діяли у межах наданих їм повноважень.

Наведені вище докази, досліджені судом, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому приходжу до висновку, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами і враховуючи що останній не є власником транспортного засобу, яким керував, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 126, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Визнати ОСОБА_1 ича винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.Б. Шумило