Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №299/1436/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1436/26

Номер провадження 2/299/675/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11.06.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Надопта А.А., за участю секретаря судового засідання Стрижак О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивача мати - ОСОБА_2 , батько позивачки- ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку та надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на який відсутні належним чином зареєстровані правовстановлюючі документи.

Після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, одноособово прийняла спадщину у відповідності до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, крім того, подала заяву про прийняття спадщини до нотаріуса.

Також разом зазначає,про те, що вона постійно проживала з спадкодавцем в спадковому будинку на час її смерті.

Згідно виписки з погосподарської книги вищевказаний будинок в АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємець, звернулась до Приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на даний житловий будинок, але листом від 01.12 2021 р. № 493/02-14 їй повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої немає можливості, оскільки спадкоємцем не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, який повинен бути зареєстрованим в Державному реєстрі, речових прав на нерухоме майно, що передбачено п.4.15 та п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та в разі відсутності вказаних документів ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду, а тому позивач звернутися в суд із даним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги просить задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Оскільки представник відповідача в судові засідання не з`явився, відзив на позов до суду не надав. Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його адресу судових повісток, крім того, відповідач має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», у зв`язку з чим він обізнаний про дати та час судових засідань у цивільній справі. Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив, під час підготовчих судових засідань, в яких він брав участь, заяви по суті справи ним подано не було. У зв`язку з цим, розгляд цивільної справи на підставі ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України, проведено в заочному порядку.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивача мати - ОСОБА_2 , батько позивачки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку та надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на який відсутні належним чином зареєстровані правовстановлюючі документи.

Після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, одноособово прийняла спадщину у відповідності до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, крім того, подала заяву про прийняття спадщини до нотаріуса.

Також разом постійно проживала з спадкодавцем в спадковому будинку на час її смерті, що підтверджується довідками Фанчиківської сільської ради Берегівського району.

Згідно виписки з погосподарської книги вищевказаний будинок в АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 року на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 правовстановлюючі документи відсутні.

Згідно довідки Фанчиківської сільської ради Берегівського району спадковий житловий будинок на підставі даних погосподарської книги рахується за спадкодавцем ОСОБА_2 .

З даними документами спадкоємець звернулась до Приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на даний житловий будинок, але листом від 01.12 2021 р. № 493/02-14 їй було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої немає можливості, оскільки спадкоємцем не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, який повинен бути зареєстрованим в Державному реєстрі, речових прав на нерухоме майно, що передбачено п. 4.15 та п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Вона прийняла спадщину відповідно до ст. 1269 ЦК України подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст. 382 ч.2, ст. 392 ЦК України).

Проаналізувавши встановлені обставини суд прийшов до висновку, що умови для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте ним шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту у обраний ним спосіб, передбачений законом.

Таким чином, розглянувши цивільну справу у межах заявлених вимог, суд приймає рішення про задоволення заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок із загальною корисною площею 194,3 м.кв., в тому числі житловою площею 93,0 м.кв, з надвірними будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня підписання його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий Надопта А. А.