Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №127/18098/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18098/26

Провадження № 3/127/3745/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом № 6316 від 15.01.2020, РНОКПП: НОМЕР_2 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.05.2026 о 22:20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, а саме у під`їзді житлового будинку, на неодноразові законні вимоги припинити правопорушення не реагував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Крім того, ОСОБА_1 24.05.2026 о 22:20 год. за адресою: м. Вінниця, вул. Ющенка, 10, висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці, на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що обставини викладені у протоколі визнає повністю, зазначив, що дані дії вчиняв у зв`язку з тим, що перебрав із алкоголем, а тому протоколи не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом. Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших поза юридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив неповаги до суспільства. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Відповідно до ст. 185 КУпАП адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083025 від 24.05.2026 слідує, що ОСОБА_1 24.05.2026 о 22:20 год. за адресою: м. Вінниця, вул. Ющенка, 10, висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці, на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 083026 від 24.05.2026 вбачається, що ОСОБА_1 24.05.2026 о 22:20 год. за адресою: м. Вінниця, вул. Ющенка, 10, висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, а саме у під`їзді житлового будинку, на неодноразові законні вимоги припинити правопорушення не реагував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 (справа № 824/1164/18-а) виснував, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно абз. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Отже, протоколами серії ВАД № 083025 від 24.05.2026 та серії ВАД № 083026 від 24.05.2026 підтверджено наявність події адміністративного правопорушення та вказаний протокол був складений у чіткій відповідності до вимог КУпАП. Із рапорту працівника поліції Кременюка Є. слідує, що 24.05.2026 о 21:29 год. під час несення служби у складі наряду поліції «Юнкер-101», спільно з капралом поліції Каплюк В.Р. на службовий планшет отримали виклик "Адміністративне правопорушення" за адресою: м. Вінниця, вул. Академіка Ющенка, 10. Прибувши на місце виклику, було виявлено факт адміністративного правопорушення, під час встановлення всіх обставин події ОСОБА_1 знаходячись у п`яному вигляді почав агресивно поводитись, конфліктувати, на вимогу припинити вчиняти протиправні дії ніяк не відреагував. В подальшому до ОСОБА_1 , було застосовано фізичний вплив та затримано із застосуванням спецзасобу «кайданки» та доставлено до РУП ГУНП У Вінницької області. На дану особу було складено протокол за ст. 173, ст. 185 КУпАП, також постанову за ч. 1 ст. 178 КУпАП, ч. 1 ст. 182 КУпАП. Після складання відповідних матеріалів ОСОБА_1 покинув місце події у невідомому напрямку. Із протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 108791 від 24.05.2026 слідує, що ОСОБА_1 доставлено у службове приміщення Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для складання протоколу про адміністративне правопорушення та припинення даного правопорушення. З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником. При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення останнім правопорушень у майбутньому до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 185 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 40-1, 173, 185, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.

Суддя: