Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №158/2705/25 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 04 червня 2026 р.

Справа: №158/2705/25

Суддя: Осіпук В. В.

Справа № 158/2705/25 Провадження № 22-з/802/47/26 Головуючий у 1 інстанції:

Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В. ,

суддів - Бовчалюк З. А., Федонюк С. Ю.,

розглянувши заяву представника позивача за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» - Білоконь Інни Вікторівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа – Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування шкоди завданої майну, за апеляційною скаргою представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 04 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року позивач за первісним позовом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулося до суду із зазначеним позовом.

08 жовтня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 було подано зустрічний позов до ПАТ «Страхова компанія «Уніка», третя особа ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування.

14 жовтня 2025 року ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області зустрічний позов заявлений відповідачем ОСОБА_1 був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 04 березня 2026 року первісний позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Уніка» різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 143956 грн 28 коп., витрати на оплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. та 7000 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Уніка», третя особа – ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування шкоди завданої майну відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 28 травня 2026 року рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 04 березня 2026 року у цій справі залишено без змін.

У червні 2026 року представник позивача за первісним позовом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» - Білоконь І. В. подала заяву про ухвалення додаткового рішення у якій просила суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 1500 грн, надавши відповідні докази.

Розгляд заяви представника позивача за первісним позовом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування витрат на правничу допомогу проведено без виклику сторін спору.

Дослідивши зміст заяви представника позивача за первісним позовом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» - Білоконь І. В. про ухвалення додаткового рішення та приєднаних до неї письмових доказів, які підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Згідно аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України критеріями визначення та розподілу судових витрат є: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Аналіз наведених норм процесуального права, висновків Верховного Суду дає підстави вважати, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги адвокатом, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підтвердження обставин понесення в суді апеляційної інстанції витрат на правову допомогу представник позивача за первісним позовом ПрАТ «СК «Уніка» - Білоконь І. В., надала: копію додаткової угоду № 5 від 02 січня 2026 ркоу до договору №1/20ю від 31 грудня 2020 року, копію рахунку №146 від 28 травня 2026 року, копію платіжної інструкції №1434 від 29 травня 2026 року, копію акту надання послуг №146 від 28.05.2026 року де зазначено про представництво інтересів в суді апеляційної інстанції у дані справі, що становить 1500 грн.

Отже, враховуючи наведене і зважаючи на складність справи та виконаних адвокатом робіт, час витрачений ним на їх виконання, обсяг наданих ним послуг під час слухання справи у суді апеляційної інстанції і керуючись критеріями реальності та розумності, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 на користь позивача за первісним позовом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» - Білоконь Інни Вікторівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити та ухвалити у справі додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порідку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua