Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 09 червня 2026 р.
Справа: №753/10212/26
Суддя: Шаповалова К. В.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10212/26
провадження № 3/753/3092/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
06 травня 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2026 року матеріали справи передано судді Шаповаловій К.В.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 квітня 2026 року, серія ВАВ №746370, 29 квітня 2026 року близько 00:30 год., за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 у присутності своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , а саме: виражався нецензурною лайкою, принижував, словесно ображав, штовхав, чим завдав шкоди фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення передбачене статтею 173-2 КУпАП.
У судові засідання призначені на 21 травня та 10 червня 2026 року ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 із своїм законним представником, не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи Дарницьким районним судом м. Києва за викликом.
Також дати судових засідань відображалась на веб-сайті Дарницького районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Причини неявки суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду суд не отримував.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
У зв`язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частиною другою вказаної статті передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до пунктів 3, 14, 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство-діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Вбачається, особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №746370 від 29 квітня 2026 року, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною другою статті 173-2 КУпАП.
Разом з тим до матеріалів долучено рапорт поліцейського УПП у м. Києві ДПП від 02 травня 2026 року, з якого вбачається, що поліцейська просить суд вважати вірною кваліфікацію правопорушення, передбачену частиною третьою статті 173-2 КУпАП, оскільки правопорушення було вчинено ОСОБА_1 повторно протягом року.
У матеріалах також наявна копія постанови Дарницького районного суду м. Києва № 753/24481/25 від 05 грудня 2025 року, з якої вбачається, що 10 листопада 2025 року ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення передбачене частиною другою статті 173-2 КУпАП, за що його було визнано винним у скоєнні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу 680 грн.
Вказане свідчить, що ОСОБА_1 було протягом року повторно вчинено дії, які кваліфікують себе як домашнє насильство, тобто вчинено правопорушення, передбачене частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Водночас, як слідує з формулювання суті адміністративного правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення, звинувачення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 173-2 КУпАП органом, уповноваженим на складання протоколів про адміністративне правопорушення, не висувається, про що свідчить відсутність зазначення у протоколі повторності вчиненого правопорушення, відповідно судом і не аналізується, оскільки уточнювати, редагувати протокол з цього питання суд не уповноважений.
ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув скаргу, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. ЄСПЛ у цій справі виклав позицію, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його ставлення до вчиненого, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих провину обставин, майновий стан, та доходить висновку, що до ОСОБА_1 потрібно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є домірним вчиненому.
Згідно статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Також, враховуючи вимоги статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтею 173-2 частиною другою статті 251, статтями 252, 268, 283-285 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя К.В. Шаповалова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua