Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №201/4309/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/4309/26

Провадження № 2-а/201/63/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра 30 березня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач просив суд:

-Визнати протиправною та скасувати постанову складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , по справі про адміністративне правопорушення № 31/8/94 від 24 березня 2026 року , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в роз 25 500 грн.

-Справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те що 24 березня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 він отримав постанову № 31/8/94, складену 24 березня 2026 р. підполковником ОСОБА_2 , за результатами розгляду матеріалів прави про адміністративне правопорушення відносно нього, якою визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПАП, і накладеного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, «24.03.2026 р. о 15:40 год. Громадянин ОСОБА_1 в особливий період не з 'явився своєчасно, а саме 19 червня 2025 р. до ТЦК та СП за викликом повісткою № 383479, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, 29 червня 2025 р. направлено звернення E26751878 до поліції про доставлення порушника відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженому постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487».

При цьому, він не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв?язку, ані в будь - який інший спосіб від ІНФОРМАЦІЯ_1 повістки/розпорядження/виклику та/або будь - якого іншого повідомлення з вимогою з?явитися 19 червня 2025 року до вказаного органу, про що зазначив під час розгляду справи. Під час розгляду матеріалів адміністративної справи йому не було надано жодних доказів належного відправлення, а також отримання ним повісток /викликів (в порядку ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію); не було надано копії повістки/розпорядження/виклику, яка б доводила, що він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на конкретну дату та час; також на його прохання не було надано доказів того, що він отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання; також не було надано доказів того, що факт його неявки 19 червня 2025 р. було зафіксовано відповідним актом.

В оскаржуваній постанові суть правопорушення викладена формально, не конкретизована, загальними фразами та не відображено усіх кваліфікуючих ознак, передбачених ст. 210-1 КУпАП; не зазначена мета виклику, не в повному обсязі викладено суть (об?єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПАП. Дану постанову вважав незаконною та такою що підлягає скасуванню.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 20265 року указану позовну заяву передано для розгляду судді Демидовій С.О.

Ухвалою судді Демидової С.О. від 02 квітня 2026 року відкрито провадження у справі.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

22 травня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в її задоволенні з наступних підстав.

Так, 24 березня 2026 о 15.00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не прибув за викликом до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за повісткою від 09.06.2025, яка згенеровано з методом доставки «Доставка Укрпоштою».

Поштовим оператором «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_2 повернуто рекомендований лист з описом вкладення № 0610259016021 з довідкою про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», внаслідок чого шляхом взаємодії реєстрів до органів Національної поліції сформовано звернення Е2675187 від 29.06.2025.

Відповідно до положень абзацу третього підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (зі змінами), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач на виконання вимог пункту першого частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ під час уточнення своїх облікових даних адресою місця проживання зазначив АДРЕСА_1 .

В день виявлення порушення посадовою особою, уповноваженою у 2026 році складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку, на позивача було складено протокол № 54 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків позивачу було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 24 березня 2026 о 15.20 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За результатами розгляду адміністративного матеріалу рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене постановою № 31/8/94 від 24 березня 2026 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді однієї тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Будь-який інший вид стягнення, крім штрафу, санкцією статті 210-1 не передбачено.

Під час розгляду адміністративного матеріалу та прийняття рішення про накладення стягнення у виді штрафу ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв в межах повноважень.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 Стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

19 червня 2025 року о 09.00 годин ОСОБА_1 відповідно до повістки № 3834379 для уточнення даних було викликано до Соборного ТЦК, яка направлено поштовим повідомленням на адресу проживання останнього, та повернулася за закінченням терміну зберігання.

24 березня 2026 року уповноваженою особою було складено протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено що ОСОБА_1 в особливий період не з`явився, а саме 19 червня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

За результатами розгляду адміністративного матеріалу рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене постановою № 31/8/94 від 24 березня 2026 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді однієї тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Так, спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про оборону України», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Правилами військового обліку, затвердженими Постановою КМ України від 30 грудня 2022 року №1487.

Відомостей про вручення ОСОБА_1 повістки/розпорядження/виклику матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ст. 235 КУпАП України, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 19 червня 2025 року за викликом до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом.

Згідно статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

За приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик органу військового управління і не прибув у призначений час, суду не надано.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою ОСОБА_1 прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом була отримана позивачем особисто або останній відмовився від її отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання.

Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов`язок з`явитися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов`язку позивач ухилився.

Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 77 КАС України перекладають обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне скасувати Постанову Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 31/8/94 від 24 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, є обґрунтованими та доведеними, і підлягають задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні із позовом сплачено судовий збір в розмірі 665,60 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 31/8/94 від 24 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 гривень.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.О. Демидова