Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №208/15660/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 208/15660/25

(1-кп/199/939/26)

ВИРОК

іменем України

16 червня 2026 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі колегії суддів:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_4 ,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №22025050000001034 від 05.11.2025 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з середньотехнічною освітою, неодруженого, немаючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 1111 КК України,

за участю:

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого – ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі дистанційного судового провадження вказане кримінальне провадження

ВСТАНОВИЛА:

1) Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України – Конституції України.

Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до Рішень Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005, № 6-рп/2008 від 16.04.2008 зазначені норми визначають, що влада народу є первинною, єдиною і не відчуженою та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України. Тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.

Стаття 6 Конституції України передбачає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 69, 72 та 73 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

07.04.2014 у м. Донецьку видано т.зв. «акт про проголошення державної самостійності Донецької народної республіки», яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014 т.зв. «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «донецької народної республіки» та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому протягом квітня-травня 2014 року в окремих містах Донецької області організовано та проведено низку мітингів з метою привернення уваги та схилення громадян України з числа місцевих мешканців до визнання державної самостійності т.зв.«днр».

11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено т.зв. «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет т.зв. «днр» на території Донецької області.

Надалі представниками самопроголошеної т.зв. «днр», які контролюються окупаційною адміністрацією російської федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські т.зв. «органи державної влади днр» та силові органи.

Так, на учасників органів силового блоку покладено обов`язки підтримки збройної агресії російської федерації та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема шляхом:

- систематичної організації та здійсненні актів застосування збройної сили проти держави України у особі Збройних Сил України, інших військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, зокрема шляхом ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню їх службових обов`язків, обстрілів населених пунктів тощо;

- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «донецької народної республіки» та організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області з метою їх виводу з-під контролю органів державної влади України та їх включення до самопроголошеного псевдодержавного утворення т.зв. «днр»;

- захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами з метою оснащення незаконних збройних формувань, які вчиняють дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- координації та узгодження своїх дій з діями регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням;

- блокування виконання правоохоронними органами та підрозділами Збройних Сил України передбачених Конституцією та законодавством України функцій на тимчасово окупованій території України;

- силового подолання опору цивільного населення окупаційній адміністрації шляхом фізичної розправи та незаконного позбавлення волі;

- силової підтримки учасників органів політичного та управлінського блоку незаконних утворень т.зв. «днр», захопленні, укріпленні та охороні зайнятих ними будівель та споруд.

Водночас, на учасників органів політичного блоку покладено обов`язки підтримки збройної агресії рф та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом:

- створення та участі в діяльності окупаційної адміністрації рф, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні рф самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях Донецької області;

- видачі нормативно-правових актів від імені окупаційної адміністрації рф та самопроголошених органів влади т.зв. «днр»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності псевдодержавного утворення т.зв. «днр» з метою схиляння їх до участі у вказаній організації, приховування факту збройної агресії рф проти України, отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним псевдодержавним утворенням т.зв. «днр» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- координація та узгодження своїх дій з радниками та інструкторами рф, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, та вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності т.зв. «днр», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції і заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, та формування думки серед населення про законність власних дій;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку т.зв. «днр» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників т.зв. «днр» транспортом, символікою, агітаційними матеріалами тощо.

При цьому, кожний учасник органів політичного та силового блоків т.зв. «днр» (в тому числі, які долучалися в подальшому до їх складу) усвідомлював, що головним їх завданням є підтримка збройної агресії рф та зміна меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань рф, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій рф на території Донецької області, які Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями.

Одночасно з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Донецької області з числа представників політичного блоку т.зв. «днр» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій.

21.02.2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента рф з проханням визнати незалежність т.зв. «днр» та т.зв. «луганської народної республіки».

В цей же день президент рф скликав позачергове засідання ради безпеки рф, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності т.зв. «днр» та т.зв. «лнр».

Службові особи з числа вищого керівництва рф, які входять до складу ради безпеки рф, публічно підтримали звернення державної думи рф та заявили про необхідність визнання президентом рф незалежності т.зв. «днр» та т.зв. «лнр», а одним із основних аргументів для прийняття такого рішення членами ради безпеки рф було проживання на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей громадян рф у кількості понад 800 тисяч осіб, а також понад 1,2 мільйонів осіб, котрі подали документи на громадянство рф.

Цього ж дня, тобто 21.02.2022 президент рф підписав указ про визнання незалежності т.зв. «днр» та т.зв. «лнр».

У подальшому президент рф, а також інші невстановлені на цей час представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.

24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці збройних сил рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який діє до теперішнього часу.

ОСОБА_5 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно погодився прийняти участь у бойових діях на боці ворога (держави-агресора) – рф.

12.11.2022 у громадянина України ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради в умовах воєнного стану, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.

Того ж дня, тобто 12.11.2022 ОСОБА_5 , керуючись корисливим та ідеологічним мотивом, прибув до незаконно створеного на тимчасово окупованій території України т.зв. «Горлівського центрального військового комісаріату збройних сил рф» за адресою: АДРЕСА_2 , де був зарахований до списків незаконного збройного формування, створеного на тимчасово окупованій території України - 3 бригади «беркут» т.зв. «народної міліції днр» (в/ч08803), отримав військове звання «рядовий», призначений на посаду стрільця штурмової роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону, отримав позивний «льова» та забезпечений вогнепальною зброєю АК-74, військовою формою одягу зразка збройних сил рф, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту, тим самим здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.

12.11.2022 ОСОБА_5 переміщено на військовий полігон т.зв. «народної міліції днр» в районі м. Єнакієве Донецької області, де до 04.12.2022 проходив базову загальновійськову підготовку (вогнева, тактична, інженерна, військового зв`язку).

05.12.2022 ОСОБА_5 переміщено на бойові позиції 3 бригади «беркут» т.зв. «народної міліції днр» у АДРЕСА_3 .

З 05.12.2022 по 17.12.2024 ОСОБА_5 проходив службу на бойових позиціях т.зв. «народної міліції днр» у АДРЕСА_3 , де до посадових обов`язків входило зведення оборонних укріплень та охорона бойових позицій т.зв. «народної міліції днр».

Після проведеної 31.12.2022 реформи збройних сил рф, 3 бригада « ІНФОРМАЦІЯ_2 » т.зв. «народної міліції днр» (в/ч НОМЕР_2 ), яка була частиною незаконного збройного формування, створеного на тимчасово окупованій території реорганізовано в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( НОМЕР_3 омсбр, в/ч НОМЕР_4 ), що входить до складу 1-го армійського корпусу рф.

З 17.12.2024 по 12.07.2025 ОСОБА_5 проходив службу на бойових позиціях збройних сил рф у с. Хрестівка (Кіровськ) Горлівського района Донецької області, де до посадових обов`язків входило зведення оборонних укріплень та охорона бойових позицій збройних сил рф.

12.07.2025 ОСОБА_5 у складі підрозділу переміщено на військовий полігон збройного формування держави-агресора в районі с. Заїченко Волноваського району Донецької області, де останній до 07.08.2025 проходив військову підготовку (вогневу, тактичну інженерну, первинну медичну).

З 07.08.2025 по 22.10.2025 ОСОБА_5 приймав безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України в районі с. Кучерів Яр Донецької області.

22.10.2025 ОСОБА_5 приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога – рф, виконуючи від невстановлених осіб наказ на штурм бойових позицій в районі с.Кучерів Яр Покровського району Донецької області та в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України, внаслідок чого його злочинну діяльність було припинено.

Під час проходження військової служби у вищезазначеному збройному формуванні держави-агресора, грошове забезпечення ОСОБА_5 , відповідно до штатного розпису за його посадою, складало приблизно 180000 рублів рф на місяць.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України, як такі, що виразилися у державній зраді, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинені в умовах воєнного стану.

2) Крім того, з 12.11.2022 по 22.10.2025 громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, добровільно, за власною ініціативою, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, за вищевказаних обставин приймав участь в незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території України, з метою допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 7 ст. 1111 КК України, як такі, що виразилися у добровільній участі громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та в збройних формуваннях держави-агресора.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 1111 КК України, визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно він вчинив дії, що зазначені в обвинувальному акті. Так, 12.11.2022 він добровільно вступив до «Горлівського центрального військового комісаріату збройних сил рф» за адресою: АДРЕСА_2 , де і був зарахований до списків особового складу незаконного збройного формування рф, а саме: 3 бригада «беркут» т.зв. «народної міліції днр» (в/ч НОМЕР_2 ), отримав військове звання «рядовий», та був призначений на посаду стрільця штурмової роти 3 стрілецького батальйону. Надалі, він з 05.12.2022 по 17.12.2024 перебував на бойових позиціях на стороні рф у АДРЕСА_3 , де виконував такі дії, як: знаходження на «кпп», створення бліндажів та окопів. З 17.12.2024 по 12.07.2025 він проходив службу на бойових позиціях збройних сил рф у с. Хрестівка (Кіровськ) Горлівського районі Донецької області, де також зводив оборонні укріплення (бліндажі) та охороняв бойові позиції збройних сил рф. 22.10.2025, перебуваючи в районі с. Кучерів Яр Покровського району Донецької області, він брав участь у бойових діях проти Збройних сил України, будучи на стороні рф, де й потрапив у полон. Під час несення ним військової служби, він мав при собі зброю «АК74» та отримував заробітну плату в розмірі 180 000 рублів. Він усвідомлює свою вину, щиро жалкує в своїх діях, кається.

Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 1111 КК України, в межах пред`явленого обвинувачення, за обставин, викладених у вироку, які повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом огляду Інтернет-ресурсу від 05.11.2025, згідно з яким слідчим була оглянута сторінка Інтернет-ресурсу «Вікіпедія», щодо « НОМЕР_5 окремої мотострілецької бригади рф». Так, вказана бригада є незаконним збройним формуванням, яке входить до складу першого армійського корпусу та підпорядковане т.зв. днр, що створене восени 2014 році з бойовиків, котрі воювали у м.Горлівка.

З 24.02.2022 вказана мотострілецька бригада брала участь у повномасштабному вторгненні рф на території Україну. Зокрема захоплювала території м. Волноваха та м. Верхньоторецьк.

Наприкінці січня 2023 року, так звана мотострілецька бригада офіційно увійшла до складу збройних сил рф, де отримала назву НОМЕР_6 окрема гвардійська мотострілецька бригада. Номер в/ч08803 змінився 52892.

До складу вищевказаного незаконного формування входять 4 танкові роти та три батальйони: «Горлівський», «Єнакіївський», «Макіївський», розвід рота (т. 2 а.к.п. 15-30);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фото-таблицею до нього від 06.11.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 у присутності двох понятих, серед наданих для впізнання фотознімків чотирьох чоловіків на фото № 1, впізнав за овалом обличчя, посадкою очей, носом обличчя мешканця тимчасово окупованого Донецької області, Бахмутського району, с. Зайцеве – громадянина України ОСОБА_5 , як військовослужбовця стрільця 3 штурмової роти НОМЕР_1 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (в/ч НОМЕР_4 ) збройних сил рф, якого він 22.10.2025 в АДРЕСА_4 взяв у полон (т. 2 а.к.п. 33-36);

- протоколом огляду Інтернет ресурсу від 06.11.2025, відповідно до якого співробітник СіЗ ДВКР СБУ ОГ ВКР УСБпС ЗС України за участю свідка ОСОБА_8 оглянуто Інтернет ресурс «Googlemaps».

Свідок ОСОБА_8 показав на карті, де саме він 22.10.2025 затримав стрільця 3 штурмової роти НОМЕР_1 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (в/ч НОМЕР_4 ) збройних сил рф ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, за допомогою курсору миші свідок ОСОБА_8 здійснив пошук і вказав на точку за GPS координатами 48.504148, 37.275619, що розташована в районі с. Кучерів Яр Покровського району Донецької області.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що саме за цими координатами ним в ході огляду поля бою було взято в полон ОСОБА_5 (т. 2 а.к.п. 37-38);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фото-таблицею до нього від 06.11.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 у присутності двох понятих, серед наданих для впізнання фотознімків чотирьох чоловіків на фото № 1, впізнав за овалом обличчя, посадкою очей, носом обличчя мешканця тимчасово окупованого Донецької області, Бахмутського району, с. Зайцеве – громадянина України ОСОБА_5 , як військовослужбовця стрільця 3 штурмової роти НОМЕР_1 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (в/ч НОМЕР_4 ) збройних сил рф, якого він 22.10.2025 в АДРЕСА_4 взяв у полон (т. 2 а.к.п. 39-42);

- протоколом огляду Інтернет ресурсу від 06.11.2025, відповідно до якого співробітник СіЗ ДВКР СБУ ОГ ВКР УСБпС ЗС України за участю свідка ОСОБА_9 оглянуто Інтернет ресурс «Googlemaps».

Свідок ОСОБА_9 показав на карті, де саме він 22.10.2025 затримав стрільця 3 штурмової роти НОМЕР_1 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (в/ч НОМЕР_4 ) збройних сил рф ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, за допомогою курсору миші свідок ОСОБА_9 здійснив пошук і вказав на точку за GPS координатами 48.504148, 37.275619, що розташована в районі с. Кучерів Яр Покровського району Донецької області.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що саме за цими координатами ним в ході огляду поля бою було взято в полон ОСОБА_5 (т. 2 а.к.п. 43-44);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 07.11.2025, згідно з яким останній в присутності понятих, захисника, показав на відкритій Google карті місце несення ним військової служби у рядах народної міліції днр та збройних сил російської федерації у період з 12.11.2022 по 22.10.2025.

ОСОБА_5 пояснив, що 12.11.2022 він керуючись корисливим та ідеологічним мотивом, прибув до незаконно створеного на тимчасово окупованій території України т.зв. «Горлівського центрального військового комісаріату збройних сил рф» за адресою: АДРЕСА_2 , де був зарахований до списків незаконного збройного формування, створеного на тимчасово окупованій території України - 3 бригади «беркут» т.зв. «народної міліції днр» (в/ч08803), отримав військове звання «рядовий», призначений на посаду стрільця штурмової роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону, отримав позивний «льова» та забезпечений вогнепальною зброєю АК-74, військовою формою одягу зразка збройних сил рф, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту, здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану.

Далі, ОСОБА_5 вказав, що 12.11.2022 його було переміщено на військовий полігон т.зв.«народної міліції днр» в районі м. Єнакієве Донецької області, де до 04.12.2022 він проходив базову загальновійськову підготовку (вогнева, тактична, інженерна, військового зв`язку).

Надалі ОСОБА_5 пояснив, що 05.12.2022 його було переміщено на бойові позиції 3 бригади «беркут» т.зв. «народної міліції днр» у АДРЕСА_3 .

Крім того ОСОБА_5 зазначив, що з 05.12.2022 по 17.12.2024 він проходив службу на бойових позиціях т.зв. «народної міліції днр» у АДРЕСА_3 , де до посадових обов`язків входило зведення оборонних укріплень та охорона бойових позицій т.зв. «народної міліції днр».

Далі ОСОБА_5 показав, що після проведеної 31.12.2022 реформи збройних сил рф, 3 бригада «беркут» т.зв. «народної міліції днр» (в/ч НОМЕР_2 ), яка була частиною незаконного збройного формування, створеного на тимчасово окупованій території реорганізовано в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( НОМЕР_3 омсбр, в/ч НОМЕР_4 ), що входить до складу 1-го армійського корпусу рф, він починаючи з 17.12.2024 по 12.07.2025 проходив службу на бойових позиціях збройних сил рф у с. Хрестівка (Кіровськ) Горлівського района Донецької області, де до посадових обов`язків входило зведення оборонних укріплень та охорона бойових позицій збройних сил рф.

Також ОСОБА_5 вказав, що 12.07.2025 він у складі підрозділу був переміщений на військовий полігон збройного формування держави-агресора в районі с. Заїченко Волноваського району Донецької області, де до 07.08.2025 проходив військову підготовку (вогневу, тактичну інженерну, первинну медичну).

22.10.2025, він, приймаючи участь у бойових діях проти Збройних сил України на боці ворога – рф, виконував накази на штурм бойових позицій в районі с. Кучерів Яр Покровського району Донецької області, де в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Збройних сил України та узятий у полон.

ОСОБА_5 на карті вказав орієнтовне місце свого затримання (т. 2 а.к.п. 57-61);

- копією паспортних даних на ім`я ОСОБА_5 , відповідно до якої останній є громадянином України (т. 2 а.к.п. 62-64).

Оцінюючи докази в їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальне правопорушення, які мають кримінально-правове значення.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які скоєно умисно і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який свою вину визнав повністю, неодруженого, немаючого на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, непрацюючого, раніше не судимого, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Суд відносить повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, що згідно зі ст.66 КК України пом`якшують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покаранняобвинуваченому ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану, на що посилається і сторона обвинувачення.

Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, сторони захисту та самого обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі, передбачених статтями обвинувачення, із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності та конфіскацією всього належного йому на праві власності майна,оскільки більш м`які види покарання не зможуть забезпечити виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.

З огляду на вчинення ОСОБА_5 злочинів проти основ національної безпеки України, які відносяться до особливо тяжких злочинів, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, а тому не вбачає підстав для застосування ОСОБА_5 положень ст.ст. 69,75 КК України.

Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Вищевказане призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, – воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався, оскільки останній утримується у Державній установі «Табір для тримання військовополонених «Центр 5».

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Вирішуючи питання щодо можливості зарахування строку перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в таборі для військовополонених у строк покарання у виді позбавлення волі, суд виходить з того, що по відношенню до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався.

Суд зазначає, що установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, як це передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», є: слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Таким чином, оскільки по відношенню до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався і останній не утримується в системі державних органів попереднього ув`язнення, визначених ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», відповідно не має підстав для зарахування строку перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в таборі для військовополонених у строк покарання у виді позбавлення волі, а початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі слід рахувати з моменту його затримання на виконання даного вироку.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 1111 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк:

- за ч. 2 ст. 111 КК України – на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

- за ч. 7 ст. 1111 КК України – на 13 (тринадцять) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню не обиралась.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується в Державній установі «Табір для тримання військовополонених «Центр 5», - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК України).

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Судді:

_________ ОСОБА_1 __________ ОСОБА_2 __________ ОСОБА_10