Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №335/4177/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/4177/26 2/335/2616/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознсенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Беклеміщева Олега Вікторовича, до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі свого представника – адвоката Беклеміщева О.В., звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 10.09.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського район міста Запоріжжя, актовий запис №307; після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_3 »; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачка аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.09.1999 сторони зареєстрували шлюб. Від шлюби сторони мають спільну неповнолітню доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наразі шлюбні відносини у сторін припинені, вони не ведуть спільного господарства та не проживають разом, а відтак позивач вважає, що шлюб носить формальний характер.

Крім того, позивачка зазначає, що відповідач є працездатною особою та не має на утриманні інших осіб, у зв`язку із чим, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої дитини, яка на даний час проживає разом із нею та перебуває на її утриманні.

Ухвалою судді від 21.04.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14.05.2026, яке було відкладено на 10.06.2026, у зв`язку із першою неявкою відповідача в судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання, призначене на 10.06.2026, не з`явилися. Відповідно до заяви представника позивача – адвоката Беклеміщева О.В. від 10.06.2026, представник позивача просив розгляд справи проводити без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання двічі не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відзив на позов не подав, про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, позивачка та її представник проти заочного розгляду справи не заперечують, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 15.06.2026.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 10.09.1999, актовий запис №307, у відділі реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 10.09.1999.

Від шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 05.01.2012 Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №13.

Зі змісту позову убачається, що сторони фактично припинили подружні відносини.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, відсутність відзиву відповідача на позов, приймаючи до уваги, що шлюб – це добровільний союз чоловіка та жінки, суд доходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню, оскільки підстави для збереження шлюбу відсутні, на що було вказано вище в рішенні.

Крім того, в силу вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У заяві позивачка ОСОБА_1 просить після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 », у зв`язку із чим суд вважає, що ця вимога підлягає задоволенню.

У позовній заяві позивач також зазначає, що відповідач є працездатною особою, на утриманні інших дітей не має, вони з відповідачем мають однаковий обов`язок щодо утримання їхньої спільної дитини, а відтак ОСОБА_2 має можливість та зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини. Вказані обставини відповідач не оспорював, відзив на позов не подав, що свідчить про те, що у добровільному порядку питання щодо спільного утримання дитини позивач та відповідач не вирішили.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як передбачено ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначені обставини, враховуючи позицію відповідача, який відзиву на позов не надав, факт проживання дитини разом із матір`ю, не оспорював, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення аліментів підлягає задоволенню, а тому із відповідача необхідно стягнути аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.04.2026, і до досягнення дитиною повноліття. Такий розмір аліментів суд вважає обґрунтованим і достатнім, та таким, що суттєво не вплине на майновий стан відповідача, який заперечення щодо розміру аліментів суду не подав.

Частиною першою ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Питання розподілу судових витрат позивачем не заявлялось, а тому судом не вирішувалося.

Разом з тим, враховуючи те, що позивач на підставі вимог Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами про стягнення аліментів, у відповідності до ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,52 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Беклеміщева Олега Вікторовича, до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований 10.09.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського район міста Запоріжжя, актовий запис №307 – розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 відновити її дошлюбне прізвище, а саме « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.04.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір на користь держави у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 52 коп.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в тому числі й в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Гашук К.В.