Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №398/2267/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2267/26

провадження №: 3-зв/398/9/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" червня 2026 р. м. Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П., розглянувши заяву судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Яни Миколаївни про самовідвід у справі № 398/2267/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

09.04.2026 до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 (єдиний унікальний номер судової справи №398/2267/26, номер провадження № 3/398/538/26).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 вказану справу розподілено судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М.

02.06.2026 суддею Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М. заявлено самовідвід у даній справі.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 заяву про самовідвід судді Подоляк Я.М. розподілено судді Шинкаренко І.П.

Справа призначена до судового розгляду на 12.06.2026 року.

12.06.2026 року у зв`язку з зайнятістю судді у розгляді кримінального провадження розгляд цієї справи відкладено на 16.06.2026 року.

16.06.2026 року в ході судового розгляду Літвін О.В. заявив судді Шинкаренко І.П. відвід від розгляду заяви про самовідвід судді Подоляк Я.М., оскільки нею так само як і суддею Подоляк Я.М. подано заяву до прокуратури.

Суддя Подоляк Я.М. у судове засідання не з`явилася.

Беручи до уваги безпідставність повторно заявленого відводу, відсутність визначеного нормами процесуального закону права відводу судді від розгляду заяви про відвід (самовідвід), встановивши, що заяви ОСОБА_1 мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування строку розгляди справи, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шинкаренко І.П. від розгляду заяви про самовідвід судді Подоляк Я.М. у цій справі залишено суддею без розгляду.

За клопотанням ОСОБА_1 у судовому розгляді оголошено перерву для ознайомлення із матеріалами справи в частині заявленого суддею Подоляк Я.М. самовідводу.

Після ознайомлення з матеріалами справи Літвін О.В. зазначив, що вважає дії судді Подоляк Я.М. сміливими, підстави для її самовідводу - обґрунтованими.

Ознайомившись із заявою судді Подоляк Я.М. про самовідвід, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 246 КпАП України порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції та за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30 січня 2015 у справі «Швидка проти України» , рішення від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України»).

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень, якими унормовується інститут відводу (самовідводу) судді, то виходячи із системного аналізу законодавства України, правової позиції ЄСПЛ, враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права, суд доходить до переконання, що при розгляді даного питання за аналогією закону слід керуватися нормами КПК України.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, які можуть бути підставою для відводу судді. Суть цієї правової норми полягає в тому, що вона передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді кримінального провадження. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі у судовому провадженні.

Самовідвід Подоляк Я.М. мотивований тим, що 20.05.2025 нею було повідомлено Вищу раду правосуддя та Офіс Генерального прокурора про втручання ОСОБА_1 в діяльність судді щодо здійснення правосуддя та за вказаним фактом Олександрійською окружною прокуратурою 29.05.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42025122030000076 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.376 КК України. На переконання судді Подоляк Я.М. вказані обставини можуть викликати сумнів у її неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , тому відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України вона заявила собі самовідвід.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (справа «Фей проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року; справа «Ветштайн проти Швейцарії»).

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Білуга проти України», у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Щонайменші сумніви щодо неупередженості судді є підставою для його виходу з процесу (справи «Де Куббер проти Бельгії», «Пуллар проти Сполученого Королівства» та ін.).

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів встановлено, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналіз зазначених положень дає підстави дійти висновку про те, що підставою для самовідводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи зацікавленості судді, а достатнім є лише припущення, що суддя в силу будь-яких обставин не може зберегти безсторонність.

Так, суддя Подоляк Я.М., звертаючись до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання у діяльність судді, вважала, що дії ОСОБА_1 мають ознаки втручання в її діяльність як судді.

При цьому, Вища рада правосуддя, аналізуючи, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення, беручи до уваги обставини, про які зазначено у повідомленні, вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному 29 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025122030000076 за частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України за фактами, викладеними в повідомленні.

На переконання судді, за наведених обставин, розгляд суддею Подоляк Я.М. справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 може викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви у неупередженості судді, а тому, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, а також для підтримання довіри громадськості до правосуддя через призму незалежності, об`єктивності та справедливості, заява про самовідвід судді Подоляк Я.М. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2 КУпАП, ст.75, 80, 372 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ

Заяву судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Яни Миколаївни про самовідвід у справі № 398/2267/26 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, задовольнити.

Справу № 398/2267/26 передати до канцелярії Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області для визначення іншого судді шляхом автоматизованого розподілу між суддями Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Шинкаренко